РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВОГО ТУРИЗМУ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ: НА ПРИКЛАДІ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ХЕРСОНЩИНИ
Анотація
У статті зазначається, що, незважаючи на виклики війни та пандемії, туристична активність в Україні не припиняється. Дослідження показують, що значна частина українців продовжує подорожувати країною. Помітним є існування нових трендів в українському туризмі, зокрема поява і розвиток військового туризму на деокупованих територіях. Цей вид туризму стає актуальним інструментом збереження історичної пам'яті та відновлення регіонів, що постраждали від збройного конфлікту. Аналізується досвід громадської спілки Visit Ukraine у формулюванні пропозицій туристичних маршрутів саме по деокупованих територіях. Метою статті є аналіз потенціалу розвитку військового туризму на деокупованих територіях Херсонщини внаслідок російської агресії (на прикладі двох територіальних громад). Найбільш постраждалі населені пункти з їх житловою забудовою, об’єктами інфраструктури, місцевим населенням з їхнім трагічним досвідом та новоутвореними белігеративними ландшафтами розглядаються з позиції розвитку і можливостей, а не занепаду. Поданий авторами перелік локацій для потенційних туристичних маршрутів Високопільською та Великоолександрівською громадами ґрунтується на детальному описі пошкоджень та руйнувань, який представлено Товариством дослідників України в Атласах умов та ресурсів довоєнного розвитку і повоєнної відбудови досліджуваних територіальних громад. Зазначено, що дослідження потенціалу розвитку туризму на територіях, постраждалих від збройних конфліктів, відкриває перспективи для відродження регіонів та збереження історичної пам’яті. Однак для реалізації таких ініціатив необхідний зважений підхід, який ураховуватиме етичні аспекти та потреби місцевих громад. Зокрема, туристичні маршрути повинні бути організовані так, щоб не применшувати значення людських утрат і не перетворювати місця трагедії на розважальні об’єкти. Важливо залучати мешканців громад до розроблення та реалізації туристичних проєктів. Наголошено, що першочерговою умовою розвитку військового туризму на деокупованих територіях залишається безпекове питання.
Посилання
2. Барвінок Н.В. (2022). Перспективи розвитку воєнного туризму на території України після закінчення російсько-української війни, 2(18), 206–217. [Barvinok N. V. (2022). Prospects for the development of military tourism in Ukraine after the end of the Russian-Ukrainian war, 2(18), 206–217. (in Ukrainian)]
3. Каднічанський Д. & Каднічанська Н. (2020) Мілітарний туризм: проблематика термінології та класифікації. Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід, Матеріали XIV Міжнародної наукової конференції. с. 132–138. [Kadnichansky D. & Kadnichanska N. (2020) Military tourism: issues of terminology and classification. Geography, economics and tourism: national and international experience, Proceedings of the XIV International Scientific Conference. pp. 132–138. (in Ukrainian)]
4. Кушнарьов В. & Поліщук О. (2016 ) Мілітарі-туризм як інноваційний напрямок екстремального та пізнавально-розважального туризму. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм, 1, 107–118.
[Kushnaryov V. & Polishchuk O. (2016) Military tourism as an innovative direction of extreme and cognitive and entertainment tourism. Kyiv National University of Culture and Arts. Series: Tourism, 1, 107–118. (In Ukrainian)]
5. Левченко М. (2021) Розвиток військового туризму як складова державної гуманітарної політики. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, 1 (60), 34–37. [Levchenko M. (2021) Development of military tourism as a component of state humanitarian policy. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Political Sciences and Public Administration, 1 (60), 34–37. (In Ukrainian)]
6. Лущик М.В. (2021) Про поняття та види військового туризму. Наукові перспективи, 7 (13), 241−254. [Lushchyk M.V. (2021) On the concept and types of military tourism. Scientific Perspectives, 7 (13), 241−254. (In Ukrainian)]
7. Любіцева, О. (2008) Туризмознавство: вступ до фаху. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 335 с. [Lyubitseva, O. (2008) Tourism Studies: Introduction to the Profession. Publishing and Printing Center «Kyiv University», 335 p. (In Ukrainian)]
8. Остапенко П. & Мальчикова Д. (заг.ред.) (2023) Великоолександрівська територіальна громада та виклики воєнного стану: атлас умов та ресурсів, Товариство дослідників України, 40 с. [Ostapenko P. & Malchykova D. (2023) Velikoy Oleksandrivka territorial community and the challenges of martial law: an atlas of conditions and resources, Society of Researchers of Ukraine, 40 p. (in Ukrainian)]
9. Остапенко П. & Мальчикова Д. (заг.ред.) (2023) Високопільська територіальна громада та виклики воєнного стану: атлас умов та ресурсів, Товариство дослідників України, 40 с. [Ostapenko P. & Malchykova D. (2023) Vysokopillya territorial community and the challenges of martial law: an atlas of conditions and resources, Society of Researchers of Ukraine, 40 p. (in Ukrainian)]
10. Результати онлайн-опитування щодо подорожей україною під час війни (2022), Видавнича служба ДАРТ; Доступно: http://surl.li/cbrjin [Results of an online survey on travel in Ukraine during the war (2022), DART Publishing House; URL: http://surl.li/cbrjin (In Ukrainian)]
11. Сили оборони України зайшли до Херсона. Він залишався під окупацією з березня (2022), Доступ: https://hromadske.ua/posts/sili-oboroniukrayini-zajshli-u-herson [Ukrainian Defense Forces entered Kherson. It had remained under occupation since March (2022), URL: https://hromadske.ua/posts/sili-oboroni-ukrayini-zajshli-u-herson (in Ukrainian)]
12. Скалій О. В. (2003) Основи туризму. Навч. посібник, 102 [Skaliy, O.V. (2003) Fundamentals of tourism, Osnovy turyzmu. Teaching manual, 102 (in Ukrainian)]
13. Супровід деокупованими територіями (2024), Доступ: http://surl.li/yxrunk [Support for deoccupied territories (2024), URL: http://surl.li/yxrunk (in Ukrainian)]
14. Суспільне. (2022). Високопілля – селище на Херсонщині з давньою історією, знищене на 80% російськими військовими. Доступ: http://surl.li/oavsvl [Community. (2022). Vysokopillya is a village in the Kherson region with a long history, 80% destroyed by the Russian military. URL: http://surl.li/oavsvl (in Ukrainian)]
15. Херсонська обласна державна адміністрація. (2024). Звіт про стратегічну екологічну оцінку програми соціально-економічного та культурного розвитку Херсонської області на 2024 рік. Доступ: https://khoda.gov.ua/ [Kherson Regional State Administration. (2024). Report on the strategic environmental assessment of the program of socioeconomic and cultural development of the Kherson region for 2024. URL: https://khoda.gov.ua/ (in Ukrainian)]
16. Hrusovsky M., Noeres K. (2011) Military tourism, The long tail of tourism: holiday niches and their impact on mainstream tourism, Wiesbaden: Gabler, p. 87–94. https://doi:10.1007/978-3-8349-6231-7
17. Venter, D. (2017). Examining military heritage tourism as a niche tourism market in the South African context. African Journal of Hospitality, Tourism and Leisure, 6 (1). 1–19, URL: http://surl.li/bghgdg
18. Weaver, A. (2011). Tourism and the military: Pleasure and the war economy. Annals of Tourism Research, 38(2), 672–689. https://doi:10.1016/j.annals.2010.12.005
19. Zavarika G. M. (2022) Military tourism as a peculiarity of tourism development in a post-conflict territory. Journal of geology geography and geoecology, 31 (1). pp.186-193. https://doi.org/10.15421/112218
20. Zienkiewicz, A., Podciborski, T. & Kaźmierczak, R. (2021). Increased interest in military tourism on selected examples from the area of northern and northeastern Poland. Komunikácie, 23(4). https://doi:10.26552/com.C.2021.4.G38-G50
21. Zwigenberg, R. (2016). The Atomic City: Military Tourism and Urban Identity in Postwar Hiroshima. American Quarterly. Johns Hopkins University Press, 68 (3), 617–642 p. https://doi:10.1353/aq.2016.0056
