ВЕЛИКОСТЕПОВА ДОКТРИНА УКРАЇНИ ЯК РОЗВИТОК ГЕОСТРАТЕГІЧНИХ ІДЕЙ МИХАЙЛА КОЛОДЗІНСЬКОГО
Анотація
З позицій геополітики та геософії висвітлено основні положення воєнної доктрини України Михайла Колодзінського. Окреслено характер доби, в яку вона створювалася, в контексті тогочасного міжнародного становища України. Наголошено, що однією з властивих рис цієї доктрини є ідея розширення Європи на схід шляхом інтеграції до неї українських етнічних земель, які сьогодні перебувають у складі рф. Проаналізовано зміст інших українських геополітичних доктрин, розроблених у час між двома світовими війнами – зокрема балтійсько-чорноморської Степана Рудницького та чорноморської Юрія Липи. Здійснено порівняльний аналіз цих доктрин, який довів, що саме побудова Михайла Колодзінського, на відміну від інших, орієнтованих лише на Європу, фактично має євразійське спрямування, оскільки передбачає розширення меж Європи через її проникнення в Азію. Також зауважено щодо місця геостратегічної доктрини Михайла Колодзінського серед ґлобальних просторових побудов першої половини ХХ ст. – геополітичних доктрин Гелфорда Маккіндера та Ніколаса Спайкмена, базованих на ідеї протистояння морської та сухопутної сил. Акцентовано, що зміст доктрини Михайла Колодзінського орієнтований на боротьбу за оволодіння Гартлендом як «серцевинною землею» Євразії та фактичним стрижнем світу. Підкреслено, що сьогодення України, позначене російсько-українською війною, виразно актуалізує геостратегічну доктрину Михайла Колодзінського, реалізація якої має об’єктивно сприяти розпаду Росії. Розвиток концепції Михайла Колодзінського в сучасних умовах передбачає політичне зближення країн Великого Степу, зокрема України та Казахстану. Таким чином може бути сформовано модернізовану великостепову українську геополітичну доктрину, яка б не суперечила, але доповнювала б балтійсько-чорноморську концепцію. У середньостроковій перспективі Україна могла би посісти одну з провідних позицій у великостеповому реґіоні. Геософічним змістом цієї оновленої доктрини стало б акцентування на степовому просторі, який може набути рис суб’єктності в межах Євразії. Водночас реалізація української великостепової доктрини дозволила б позбавити Росію монополії на євразійські просторові концепції й водночас сформулювати неросійську євразійську геополітичну альтернативу.
Посилання
2. Зайцев, О. (2014). Воєнна доктрина Михайла Колодзінського. Україна модерна, вип. 20. Львів. С. 245–256 [Zaitsev, O. (2014). The Mykhailo Kolodzinskyi’s military doctrine. Ukraiina moderna, ed. 20. Lviv (in Ukrainian)].
3. Кисельов, Ю. О. (2004). Геософічні аспекти зовнішньополітичних векторів українства від XVII сторіччя. Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка, т.5. Донецьк: Східний видавничий дім. С. 397-400 [Kyselov, Yu. O. (2004). Geosophical aspects of the external-political vectors of the Ukrainians from the XVII-th century. Donetsk herald of the Shevchenko Scientific society, vol. 5. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim (in Ukrainian)].
4. Кисельов, Ю. О. (2011). Основи геософії: проблеми теорії та методології. Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» [Kyselov, Yu. O. (2011). Fundamentals of Geosophy: issues of the theory and methodology. Luhansk: SF “Taras Shevchenko LNU” (in Ukrainian)].
5. Кисельов, Ю. О., Сонько С. П. (2018). Чорноморська інтеграція України як основа реалізації балтійсько-середземноморської геополітичної доктрини. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки», вип. 8. С. 58–62 [Kyselov, Yu. O. & Sonko, S. P. (2018). The Black Sea integration of Ukraine as a fundament of realization of the Baltic-Mediterrarian geopolitical doctrine. Scientific herald of the Kherson State University. Series Geographical sciences, ed. 8. P. 58–62 (in Ukrainian)].
6. Кисельов, Ю. О. (2024). Геософічні аспекти формування території України. Слобожанський науковий вісник, №2. С. 77–83 [Kyselov, Yu. O. (2024). Geosophical aspects of shaping territory of Ukraine. Slobozhanskyi naukovyi visnyk, #2. P. 77–83 (in Ukrainian)].
7. Колодзінський, М. (1957). Українська воєнна доктрина. Частина перша. Торонто [Kolodzinskyi, M. (1957). The Ukrainian military doctrine. Part one. Toronto (in Ukrainian)].
8. Липа, Ю. І. (2007). Чорноморська доктрина. Всеукраїнська трилогія, т. ІІ. К.: МАУП [Lypa, Yu. I. (2007). The Black sea doctrine. An All-Ukrainian trilogy, vol. II. Kyiv: MAUP (in Ukrainian)].
9. Липинський, В. К. (1991). Україна на переломі 1657–1659: замітки до історії українського державного будівництва ХVІІ-м столітті. Філадельфія: Східно-Європейський дослідний ін-т В. К. Липинського [Lypynskyi, V. K. (1991). Ukraine on the breaking point 1657–1659: notes to the history of the Ukrainian state shaping in XVII century. Philadelphia: V. K. Lypynskyi Eastern-European researching institute (in Ukrainian)].
10. Маланюк, Є. Ф. (1992). Нариси з історії нашої культури. К.: Обереги [Malaniuk, Ye. F. (1992). Topics from the history of our culture. Kyiv: Oberehy (in Ukrainian)].
11. Мапи України різних років / URL: https:// zabytki.in.ua/community/d/289-mapi-ukrayini-raznikh-rokiv [The maps of Ukraine of different years / URL: https://zabytki.in.ua/community/d/289-mapi-ukrayini-raznikh-rokiv (in Ukrainian)].
12. Медвідь, Ф. М., Баран, В. В. (2013). Укра- їна в геополітичній доктрині Юрія Липи. Наукові праці МАУП, вип. 3 (38). С. 46–52 [Medvid, F. M. & Baran, V. V. (2013). Ukraine in the Yurii Lypa’s geopolitical doctrine. Scientific works of the MAUP, ed. 3 (38). P. 46–52 (in Ukrainian)].
13. Рудницький, С. Л. (1994). Чому ми хочемо самостійної України? Львів: Світ [Rudnytskyi, S. L. (1994). Why we want the independent Ukraine? Lviv: Svit (in Ukrainian)].
14. Сонько, С. П. (2016). Балтійсько-Серед- земноморська геополітична доктрина та занепад євразійства. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки», вип. 3. С. 74–77 [Sonko, S. P. (2016). The Baltic – Mediterrarian geopolitical doctrine and the decline of Eurasianism. Scientific herald of the Kherson State University. Series Geographical sciences, ed. 3. P. 74–77 (in Ukrainian)].
15. Сулейменов, О. (2009). АЗ і Я: книга добро- мисного читача: пер. з рос.. К.: Вид-во Жупанського [Suleimenov, O. (2009). AZ and YA: a book of a good-mining reader: a translation from Russian. Kyiv: Zhupanskyi publishers (in Ukrainian)].
16. Шаблій, О. І. (2001). Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка [Shablii, O. I. (2001). The society geography: theory, history, Ukrainian studies. Lviv: Editorial centre of the Ivan Franko LNU (in Ukrainian)].
17. Шаблій, О. І. (2003). Основи загальної суспільної географії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка [Shablii, O. I. (2003). Fundamentals of the general society geography. Lviv: Editorial centre of the Ivan Franko LNU (in Ukrainian)].
18. Шмаленко, Ю. І. (2007). Геополітичні концепції українських вчених на початку ХХ ст. Вісник Національного університету «Львівська Політех- ніка», №584. С. 38–43 [Shmalenko, Yu. I. (2007). Geopolitical conceptions of Ukrainian scholars at the beginning of the XX century. Herald of the National University “Lviv Polytechnics”. P. 38–43 (in Ukrainian)].
19. Mackinder, H. J. (1904). The Geographical Pivot of History. The Geographical Journal, vol. 23, #4. P. 421–437.
20. Sonko, S. P. & Kyselov, Yu. O. (2017). Development of Baltic-Mediterranean geopolitical strategy as continuation of Stepan Rudnytskiy ideas. Journal of Social and Economical Geography, №1(22). P. 22–25.
21. Spykman, N. J. (1944). America’s strategy in world politics. The United States and the Balance of Power. New York: Harcourt, Brace and Company.
