ГЕОПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВТРАТ ЛІСОВИХ МАСИВІВ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИХ АРЕН ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ

Р.С. Молікевич

doi:10.32999/ksu2413-7391/2026-24-3

Р.С. Молікевич Херсонський державний університет https://orcid.org/0000-0002-6577-503X

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2026-24-3

Ключові слова: Нижньодніпровські арени, Олешківські піски, Каховська ГЕС, лісові пожежі, військові дії, опустелювання, російсько-українська війна

Анотація

У роботі реалізовано методичний підхід геопросторового аналізу та оцінки втрат штучних лісових насаджень Нижньодніпровських піщаних арен у межах Херсонської області за період 2022–2026 рр. внаслідок кумулятивного впливу воєнних дій та супутнього гідрологічного колапсу. На основі глобальних растрових наборів даних Hansen Global Forest Change у середовищі QGIS проведено диференційований моніторинг динаміки лісистості за двома пороговими критеріями зімкнутості крон: >75% – для виділення стабільного «ядра» стиглих соснових борів, та >15% – для фіксації деградації мозаїчних ландшафтів арен (рідколісь, молодих культур, чагарників та широколистяного підліску). Аналіз пожежної активності та термічного ураження території здійснювався за допомогою супутникових сповіщень системи VIIRS Active Fire Alerts, яка зафіксувала 474 термоточки з вираженими воєнними макромаксимумами у 2022 та 2024–2025 роках, пов'язаними з бойовими діями на Кринківському плацдармі та активним застосуванням БПЛА. На прикладі північної ділянки Козачелагерської арени виявлено аномальні стрибки втрат лісу: у 2022 році площа одномоментної втрати високозімкнутого лісу підскочила до 1,5 тис. га, а у піковому 2024 році, внаслідок синергетичного ефекту артилерійських обстрілів та всихання деревостанів після підриву Каховської ГЕС, досягла екстремального максимуму – майже 4,5 тис. га (для порогу >75%) та колосальних 16 тис. га (для порогу >15%). Узагальнені дані для всього району зафіксували безповоротну втрату 8,6 тис. га лісового фонду. Доведено, що стрімке падіння рівня прісних ґрунтових вод після спуску водосховища позбавило насадження підземного живлення, перетворивши ослаблені ліси на легкозаймистий горючий матеріал, що зумовило високу щільність пожеж та верховий характер горіння у 2024–2026 роках. Отримані картографічні матриці є об'єктивною базою для верифікації екологічних збитків та довгострокового планування заходів із повоєнного екологічного відновлення та збереження природи в умовах заблокованого наземного моніторингу, оскільки оголення нестабільних піщаних субстратів створює катастрофічні загрози активізації вітрової ерозії та опустелювання. Півдня України.

Посилання

1. Breus, D., Nikonchuk, N., & Pismennyi, O. (2024). Influence of War on the Forest Plantations of the Left Bank Kherson Region. European Journal of Forest Engineering, 10(2), 123–132. doi: 10.33904/ejfe.1478132.
2. Global Forest Watch. (2026). Forest Monitoring and Alert System. World Resources Institute. Retrieved from https://www.globalforestwatch.org/
3. Hansen, M. C., Potapov, P. V., Moore, R., Hancher, M., Turubanova, S. A., Tyukavina, A., Thau, D., Stehman, S. V., Goetz, S. J., Loveland, T. R., Kommareddy, A., Egorov, A., Chini, L., Justice, C. O., & Townshend, J. R. G. (2013). High-Resolution Global Maps of 21st-Century Forest Cover Change. Science, 342(6160), 850–853. doi: 10.1126/science.1244693.
4. Kuliha, M., & Kharytonov, M. (2026). Assessment of forest fire damage based on Sentinel-2 satellite imagery. Forest Research Papers, 87(1), 35–43. doi: 10.2478/ffp-2026-0004.
5. Molikevych, R. S. (2023). Analysis of the consequences of military operations: integration of spectral indices and remote sensing to assess affected areas. Paper presented at the 23rd International Multidisciplinary Scientific GeoConference SGEM 2023, 23(2.1), 35–42. doi: 10.5593/sgem2023/2.1/s10.35.
6. Pichura, V. (2025). Impact of war on natural and climatic transformation of territories in the irrigation zone of Ukraine. SN Applied Sciences, 7(1), 104. doi: 10.1007/s42452-025-07404-4.
7. Savchuk, B., Stakhiv, I., Gordeev, A., Pastushenko, T., & Mironchuk, T. (2025). Impact of military operations on the fire status of lands in Kherson Region. Paper presented at the 18th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, 2025, 1–5. doi: 10.3997/2214–4609.2025510184.
8. Stakhiv, I. R., Klypa, A. V., Zatserkovnyi, V. I., Pastushenko, T. V., & Vorokh, V. V. (2026). GIS-based assessment of fire impact on the landscapes of the Kherson Region. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (1), 147–156. doi: 10.33271/nvngu/2026–1/147.
9. Waśniewski, A., Rynkiewicz, A., Hościło, A., Havryliuk, S., & Chaskovskyy, O. (2026). Impact of the war on forest ecosystem in Ukraine based on Sentinel-2 data. Scientific Reports, 16(1), 5190. doi: 10.1038/s41598-026-35744-7.
10. Мальчикова, Д.С., & Пилипенко, І.О. (2025). Повоєнне відновлення та просторове планування в регіоні катастрофи Каховського водосховища. Економічна та соціальна географія, 93, 31-49. doi: 10.17721/2413-7154/2025.93.31-49.
[Malchykova, D., & Pylypenko, I. (2025). Post-war reconstruction and urban planning in the Kakhovka Reservoir disaster region. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 93, 31–49. doi: 10.17721/2413–7154/2025.93.31-49. (In Ukrainian)]
11. Шевчук, В.В., Сірик, Н.М., & Сірик, А.А. (2012). Історія виникнення Нижньодніпровських пісків та лісорозведення на них. Таврійський науковий вісник, 81, 337-384. [Shevchuk, V.V., Siryk, N.M., & Siryk, A.A. (2012). History of origin of the Lower Dnieper sands and afforestation on them. Taurian Scientific Herald, 81, 337–384. (In Ukrainian)]