ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ЯК РЕСУРСНА ОСНОВА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ: ГЕОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД

Н.Ф. Габчак

doi:10.32999/ksu2413-7391/2026-24-5

Н.Ф. Габчак ДВНЗ «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0002-5549-7793

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2026-24-5

Ключові слова: Карпатський регіон, природне середовище, екосистема, туристичне освоєння, природно-ресурсний потенціал, екологічна вразливість, дестинації, природні та антропогенні ризики

Анотація

Стаття присвячена питанням дослідження природного середовища як базової ресурсної основи розвитку туризму в контексті географічного підходу в межах Карпатського регіону. Даний підхід дозволив переосмислити роль природного середовища, його просторові особливості та виокремити природні та антропогенні ризики впливу на стійкість екосистем, екологічну безпеку та довготривалу перспективу розвитку. Розширено наукові уявлення про роль екосистем як основи довготривалої конкурентоспроможності туристичних дестинацій. Проаналізовано ряд наукових праць вітчизняних вчених з питань вагомості природних чинників, екологічних обмежень і потреби у збалансуванні туристичного освоєння території. Поглиблено теоретичний підхід до розгляду природних ресурсів не лише як фактора розвитку, але й як обмежувального та ризик-детермінуючого чинника в умовах глобальних трансформацій. Обґрунтовано концепцію просторової диференціації природно-орієнтованого туризму з урахуванням кліматичних змін та екологічної вразливості території. Виявлено, що рельєф, клімат, водні ресурси, біорізноманіття та ландшафтна структура необхідно розглядати як інтегральний природно-ресурсний потенціал, що формує атрактивність території та її конкурентні переваги на туристичних ринках. Акцентовано увагу на взаємозв’язку між інтенсивністю туристичного освоєння територій і рівнем антропогенного навантаження на природні комплекси. Визначено сучасні глобальні виклики (кліматичні зміни, деградація ґрунтів, надмірний туристичний рух) та їх вплив на ресурсну базу туризму. Проаналізовано туристичне навантаження на територію Карпатського регіону, зокрема – Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області. Визначено, що домінуючу частку регіонального туристичного потоку становить Івано-Франківська область з наявність унікальних дестинацій як природних, так і антропогенних. Показано, що зростання туристичних потоків актуалізує проблему раціонального природокористування, екологічної безпеки та збереження природної спадщини. У межах географічного підходу обґрунтовано необхідність комплексної оцінки природних туристичних ресурсів із урахуванням їх просторової локалізації, ємності, стійкості до рекреаційного навантаження та функціональної ролі в регіональному розвитку. Доведено важливість впровадження різноманітних механізмів регулювання туристичних потоків та заходів щодо оптимізації інтенсивності туристичного руху територій.

Посилання

1. Beidyk, O. O. (2017). Rekreatsiino-turystski resursy Ukrainy: teoriia, metodolohiia, praktyka analizu [Recreational and tourism resources of Ukraine: Theory, methodology, practice of analysis] (2nd ed.). Alterpres.
2. Butler R. W. The concept of a tourist area cycle of evolution: implications for management of resources // Canadian Geographer. 1980. Vol. 24(1). P. 5–12. DOI: 10.1111/j.1541-0064.1980.tb00970.x.
3. Bohdan, N. M., & Sukhorukova, O. P. (2016). Doslidzhennia ryzykiv u turyzmi [Research of risks in tourism]. Biznes Inform, 10, 206–211.
4. V’iun, V. H., & Ivanov, A. M. (2010). Metodyka vyznachennia rekreatsiinoho navantazhennia na okhoronni terytorii [Methodology for determining recreational load on protected areas]. Ekonomika ta upravlinnia, 5, 82–85.
5. Habchak, N., Dubis, L., Melnyk, A., & Chyr, N. (2018). Ekolohichnyi turyzm na pryrodookhoronnykh terytoriiakh Zakarpatskoi oblasti [Ecological tourismin protected areas of Zakarpattia region]. Hoverla.
6. Holovnia, O. M. (2023). Zabezpechennia rozvytku staloho turyzmu v umovakh suchasnykh vyklykiv [Ensuring sustainable tourism development under contemporary challenges]. Biznes Inform, 9, 152–161.
7. Dmytruk, O. Yu. (2010). Heohrafiia turyzmu [Geography of tourism]. Alterpres.
8. Zinko, Yu. V., & Shpak, O. Ya. (2010). Rekreatsiine pryrodokorystuvannia v hirskykh rehionakh: problemy ta perspektyvy [Recreational nature management in mountain regions: Problems and prospects]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Heohrafiia, 2(28), 34–41.
9. Ivano-Frankivska Oblasna Derzhavna Administratsiia. (2026, February 21). Turyzm [Tourism]. https://www.if.gov.ua/turizm 10. Kyfiak, V. F. (2020). Orhanizatsiia turystychnoi diialnosti v Ukraini: teoriia ta praktyka [Organization of tourism activities in Ukraine: Theory and practice]. Knyhy-XXI.
11. Kondratiuk, N. I. (2024). Metodolohiia doslidzhennia turystychnoho rukhu ta turystychnykh potokiv [Methodology of research on tourist movement and tourist flows]. NUBiP Ukrainy.
12. Liubitseva, O. O. (2021). Heohrafiia turyzmu: suchasni kontseptsii ta prostorovi modeli rozvytku [Geography of tourism: Modern concepts and spatial development models]. Lira-K.
13. Malska, M. P., Khudo, V. V., & Tsybukh, V. I. (2011). Turyzm: teoriia ta praktyka [Tourism: Theory and practice]. Tsentr uchbovoi literatury.
14. Melnyk, A. V., & Chyr, N. V. (2019). Suchasni aspekty doslidzhennia pryrodno-zapovidnoho fondu Zakarpatskoi oblasti yak yadra dlia rozvytku ekolohichnoho turyzmu [Modern aspects of research of the nature reserve fund of Zakarpattia region as a core for ecological tourism development]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 3(107), 43–52. https://doi.org/10.15407/ugz2019.03.043
15. OECD Tourism Trends and Policies 2024. Paris: OECD Publishing, 2024.
16. Omelchenko, H. Yu., Kharchevnikova, L. S., & Svydb, B. M. (2025). Turyzm mizh ekolohichnymy obmezhenniamy ta innovatsiiamy: ryzyky nadmirnoi normatyvnosti [Tourism between ecological restrictions and innovations: Risks of excessive regulation]. Innovatsii ta tekhnolohii v sferi posluh i kharchuvannia, 3(17), 155–159. https://doi.org/10.32782/2708-4949.3(17).2025.24
17. Savchenko, I. V. (2022). Turystychnyi rukh i turystychni potoky: heohrafichni aspekty analizu [Tourist movement and tourist flows: Geographical aspects of analysis]. KhNU imeni V. N. Karazina.
18. Tabenska, O. I. (2024). Tendentsii rozvytku ekolohichnoho turyzmu v Ukraini [Trends in ecological tourism development in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo, 70, 1108–1116. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-149
19. Tansley A. G. The Use and Abuse of Vegetational Concepts and Terms // Ecology. 1935. Vol. 16, No. 3. P. 284–307. DOI: https://doi.org/10.2307/1930070
20. Upravlinnia turyzmu Lvivskoi miskoi rady. (2026, February 21). [Tourism Department of Lviv City Council]. https://city-adm.lviv.ua/lmr/office/upravlinnia-turyzmu/
21. Upravlinnia turyzmu ta kurortiv Zakarpatskoi oblasnoi viiskovoi administratsii. (2026, February 21). [Department of Tourism and Resorts of Zakarpattia Regional Military Administration]. https://zaktour.gov.ua/
22. Chernivetska oblasna viiskova administratsiia. (2026, February 21). [Chernivtsi Regional Military Administration]. https://bukoda.gov.ua/
23. Shevchuk, M. P., & Derkach, O. V. (2023). Stratehichne upravlinnia turystychnymy potokamy v umovakh zmin klimatu [Strategic management of tourist flows under climate change]. ONU im. I. I. Mechnykova.
24. Yarmola, K. M., & Chukhrai, N. I. (2023). Ryzyk: sutnist poniattia ta klasyfikatsiia v turystychnii industrii [Risk: Essence and classification in the tourism industry]. Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku, 2(9), 160–170.