СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО СТОКУ ВЕСНЯНИХ ВОДОПІЛЬ І ДОЩОВИХ ПАВОДКІВ РІЧОК УКРАЇНИ

Анотація

Визначення характеристик максимального стоку дощових паводків і весняних водопіль мають широке використання, але їх розрахунок в умовах обмежених вихідних даних слід віднести до недостатньо вивчених як у теоретичному, так у практичному відношеннях. Для нормального функціонування гідротехнічних споруд, а також для уникнення катастрофічних наслідків для населених пунктів необхідно якнайбільш точно розрахувати і прогнозувати максимальний стік. Недостатня ступінь вивчення особливостей формування максимального стоку річок України потребує подальшого розвитку дослідження. На відміну від сучасних нормативних документів, авторами статті пропонується узагальнена структура для дощових паводків і весняних водопіль. Різняться методики лише параметрами, які відносяться окремо для паводків і весняних водопіль.

У сучасних чинних в Україні нормативних документах використовується багатолітній досвід в області теорії і практики гідрологічних розрахунків, накопичених науково-дослідними інститутами і проектними водогосподарськими установами станом на 1975 рік.

Зокрема, за відсутності даних спостережень за максимальним стоком весняних водопіль рекомен­дується структура емпіричного типу з використанням залежності від розрахункових шарів стоку і кое­фіцієнтів, які характеризують дружність водопіль, обчислюваних за матеріалами річок-аналогів.

Для врахування зниження редукції максимальних модулів стоку в області невеликих водозборів (з площею менше 10 км2) вводиться у структуру формули параметр “b”.

Максимальний стік дощових паводків визначається з урахуванням розміру водозборів (при F<200 км2 – формула граничної інтенсивності, а при F>200 км2 – редукційна структура).

Методика розрахунку і прогнозів доведена до рівня їх використання.

Актуальність за минулий період пов’язана з необхідністю дослідження процесів формування характеристик максимального стоку дощових паводків і весняних водопіль.