ГІДРОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ВЕРХНЬОПРИП’ЯТСЬКОГО ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ (ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ)

Анотація

У зв’язку з переходом системи управління водними ресурсами України за басейновим принципом актуалізуються питання картографування гідрографічної мережі Волинського Полісся та оцінки поверхневих вод цієї фізико-географічної області. Головною одиницею інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР) сьогодні виступає район річкового басейну та відповідні суббасейни і водогосподарські ділянки. Також постає необхідність дослідження гідрографічної мережі не лише за річково-басейновим принципом, але й за ландшафтно-географічним підходом, що зумовлено розробленням кадастру поверхневих вод фізико-географічних районів для обґрунтування схем збалансованого природокористування.

У даній роботі представлено схему фізико-географічного районування Волинського Полісся з виокремленням модельного Верхньоприп’ятського району. Схарактеризовано особливості антропогенних трансформацій природних комплексів району в результаті осушувальних меліорацій. Здійснено оцінку гідрографічних параметрів водотоків, зокрема річок, меліоративних каналів (функціонуючих і пересихаючих) та спрямлених русел малих водотоків району (кількість, довжини, площі). Дешифровано за матеріалами ДЗЗ категорію поверхневих вод фізико-географічного району, а саме штучні водойми (ставки, кар’єрні водойми, відстійники, копанки), озера і стариці за кількістю та площами. Зроблено порівняльний аналіз площ деяких озер модельного району й наголошено на високому ступені заповідності озерних водойм Верхньої Прип’яті.

Узагальнено гідрографічні параметри Верхньоприп’ятського фізико-географічного району у структурі земельних угідь ландшафту. У розподілі поверхневих вод модельного району найбільшу частку посідають озера (48,25%), на другому місці – меліоративні канали та каналізовані русла малих водотоків (35,40%), на річки припадає 13,09%, на штучні водойми – 3,26%. Дослідження поверхневих вод фізико-географічних районів Волинського Полісся дозволили сформувати сучасну ландшафтно-гідрографічну базу для потреб галузевих моніторингових спостережень водотоків та водойм, превентивних заходів щодо паводкових ризиків, відновлення русел малих водотоків та меліоративних систем, природооблаштування озер та ставків, розвитку рекреації тощо.