ЕВОЛЮЦІЯ САКРАЛЬНОГО ЛАНДШАФТУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2020-12-3Ключові слова:
еволюція, сакральний ландшафт, зниклі сакральні об’єкти м. ЛуцькаАнотація
Розглянуто еволюційні процеси сакральних ландшафтів, що віддзеркалюються у концепції глобального еволюціонізму, яка поєднує у єдине ціле ідеї системного й еволюційного підходів. Подане дослідження дає змогу констатувати, що всі сакральні ландшафтні системи динамічні в часі та просторі, а їхня мінливість відбувається за певними залежностями, водночас їх цілісність забезпечується інваріантним характером сакральної якості. Серед методів дослідження використовувались такі: структурно-логічного узагальнення та системного аналізу, історико-географічний, картографічний.
Провідними чинниками еволюції сакрального ландшафту є час, а також функціональне при- значення територіальної системи, що визначає інформаційне наповнення на кожному відтинку її розвитку.
Виникнення, формування та зникнення сакральних ландшафтів відбувається у часі та просторі. Ці процеси можна характеризувати етапами, які датуються в абсолютних вимірах часу, зокрема: виникнення ландшафту та формування етнооснови, створення та сакралізація культових об’єктів, функціонування сакрального ландшафту, зникнення сакрального ландшафту, або його сакрально-ціннісних функцій.
Особлива увага у статті надається такому етапу еволюції сакрального ландшафту, як зникнення, оскільки ця проблема у ландшафтознавстві є недостатньо дослідженою. Гуманістичні ландшафти, до когорти яких автор відносить сакральні, можуть зникати із зміною їх значення та «ваги» у «культурному середовищі». Відповідно до принципу безперервності еволюції ландшафтних систем сучасні сакральні ландшафти – це не кінцевий етап їх еволюції, а лише проміжний.
Порівняння сакральної топографії міста у ХХ ст. із сучасною дає можливість зберегти його історико-культурну спадщину. У статті проведено ретроспективний аналіз функціонування храмів та кладовищ у м. Луцьку станом на 1937 р. У результаті дослідження з’ясовано, що із 16-ти культових об’єктів, які функціонували у 1937 р. й нанесені на план м. Луцька ‒ 9 об’єктів втратили своє сакральне значення, зокрема ‒ 5 кладовищ та 4 храмів. Зниклі сакральні ландшафти, у структурі яких фіксувались культові об’єкти, сьогодні виконують інше функціональне призначення.