ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА ВИРОБНИЧИХ ТЕРИТОРІЙ КИЄВА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРОБЛЕМИ

Анотація

У статті проаналізовано зміни, що відбуваються у структурі забудови виробничих територій Києва в умовах постіндустріальних трансформацій. Проведено аналіз та узагальнено результати наукових досліджень щодо питання житлової забудови на ділянках промислових районів та зон Києва, які зазнали процесів деіндустріалізації і в подальшому були реорганізовані під будівництво житла. Визначено виробничі території, де частка житлової забудови виявилася найвищою, з’ясовано чинники, що її зумовили. Проаналізовано закономірності розміщення житлових комплексів – еліт-, бізнес-, комфорт- та економ-класу. З’ясовано, що основним критерієм вибору місця для житлової забудови залишається транспортна доступність для індивідуального та громадського транспорту і відповідно виявлено взаємозв’язок між вартістю житла та його розміщенням. Доведено, що позитивні зміни полягають у реабілітації закинутих територій, збільшенні житлової забудови, зростанні кількості об’єктів третинної сфери (торгівлі, офісних та бізнес-центрів, шкіл, дитячих садків, кафе, ресторанів тощо), будівництві підземних паркінгів, створенні рекреаційно-оздоровчих зон та формуванні публічних просторів. У цілому це створює комфортне середовище для проживання населення. Аналіз висвітлив і проблеми, що пов’язані з будівництвом житла в межах виробничих територій. Це стосується, в першу чергу, ущільнення житлової забудови поблизу станцій та вздовж ліній метрополітену в центральній та серединній зонах міста, що негативно позначається на транспортній системі в період пікових перевезень пасажирів. Зростання поверховості житлової забудови особливо в районах поблизу історичних місць столиці спотворює архітектурно-ландшафтний ансамбль і жодним чином не відповідає концепції просторового розвитку сучасного міста. Зосереджена увага і на зростанні міграційних потоків робочої сили, що стало результатом значного територіального розриву між місцями проживання та праці. Звісно, в окремих випадках проблеми пов’язані з екологічною ситуацією через недостатньо якісно проведену реабілітацію територій, де розміщувалися шкідливі виробництва, або через ущільнення забудови, близькість до вантажо- та пасажиронапружених транспортних коридорів.