РОЗСТРІЛЯНІ ШКОЛИ ХЕРСОНА: ПРОСТОРОВИЙ АСПЕКТ ОСВІТНІХ УТРАТ

Анотація

Стаття аналізує значні освітні втрати та структурні зміни в системі загальної середньої освіти Херсонської міської громади внаслідок війни, що охоплюють як навчальну успішність учнів, так і фізичний стан інфраструктури шкіл. Розглянуто первинну нерівномірність розміщення закладів освіти, що підтверджено аналізом за допомогою полігонів Вороного. Особливо гострою є проблема скорочення кількості учнів у громаді Херсона. За період від початку війни до початку 2024/25 навчального року чисельність учнів зменшилася з 32,5 до 21 тис. Така тенденція посилилася внаслідок окупації територій, обстрілів та психологічних чинників, які вплинули на вибір батьків щодо продовження навчання дітей. Частина дітей з окупованих територій реєструвалася у херсонських школах, але загалом кількість учнів стрімко скоротилася. Заклади з найбільшими втратами умовно розділено на три групи: малокомплектні школи, заклади, що зазнали значних руйнувань, та заклади, чия репутація постраждала через співпрацю з окупантами. На тлі демографічних утрат значним також є зниження навчальної результативності. Порівняння результатів ЗНО 2021 р. та НМТ 2024 р. показало лише умовне зростання середніх балів через скорочення кількості учнів у старшій школі. Для багатьох високорейтингових закладів (ЗОШ № 30, ЗОШ № 36, НВК № 56) зафіксовано зниження результатів на 5–10%, що свідчить про погіршення якості освітнього процесу. Водночас окремі заклади продемонстрували зростання результативності завдяки переходу учнів з інших шкіл. Матеріальні втрати освітньої інфраструктури є масштабними та критичними для подальшого відновлення. Пошкоджень зазнали всі навчальні заклади Херсона, а загальна шкода нерухомому майну перевищує один мільярд гривень. П'ять шкіл повністю зруйновані. Додаткові втрати пов'язані зі знищенням обладнання, техніки та шкільного приладдя, що були розграбовані окупантами або затоплені після підриву Каховської ГЕС. Подальше відновлення освітньої системи Херсона вимагає комплексного підходу з урахуванням місця перебування учнів та вчителів, значна частка яких знаходиться за кордоном. Масштабні руйнування інфраструктури та демографічні зміни посилюють освітні втрати, продовжуючи тривалість відновлення шкільної мережі.