ТЕРИТОРІАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ОПОРУ РОСІЙСЬКІЙ ЕКСПАНСІЇ

Анотація

У статті досліджується використання ойконімів як маркера територіальної ідентичності та засобу геополітичного впливу. Аналізується вплив Радянського Союза на територіальну ідентичность населення України, зокрема радянська практика перейменування населених пунктів у межах інструменталістського підходу до територіальної ідентичності, що спрямовувалась на уніфікацію культурного простору та послаблення місцевої ідентичності. Аналізуються відмінності у поширенні радянської топонімії на території України на прикладі Чернігівської, Луганської, Кіровоградської, Тернопільської областей та Автономної Республіки Крим. Розглядається інструменталістський підхід РФ до територіальної ідентичності, що базується на відновленні радянських топонімів на окупованих територіях як засобу легітимації експансії. Аналізується роль геополітичних наративів, зокрема роль локальних та глобальних геополітичних наративів та їх зв’язки з топонімією України. Здійснюється аналіз топонімічних практик у рамках постколоніальної теорії.Відзначається схожість між колоніальними практиками перейменування топонімів у Британській імперії та радянськими методами зміни назв населених пунктів. Зокрема, порівнюється перейменування місцевих назв у британських колоніях із русифікацією топонімів у СРСР, а також надання географічним об’єктам імен видатних політичних діячів. Особлива увага приділяється декомунізації як формі деколонізації та захисту національної ідентичності. Водночас зазначається, що взаємовідносини РФ з пострадянськими країнами є складнішими, ніж класичні колоніальні зв’язки, оскільки Росія використовує радянську спадщину для імперського впливу на Україну. Російські топонімічні практики розглядаються як форма неоколоніалізму. Процес декомунізації топонімії розглядається як елемент політики національної безпеки, що має протидіяти використанню топонімії як інструменту гібридної агресії. Пропонується створення національної політики перейменування ойконімів як елементу інформаційної стійкості, а також впровадження сучасних українських ойконімів у рамках процесу декомунізації.