ДО ПИТАННЯ ПРО ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОПОНІМІВ МЕЖИРІЧЧЯ ДУНАЙ – ДНІСТЕР

Анотація

Топонімічні дослідження є важливим інструментом для вивчення закономірностей виникнення, формування та розвитку як окремих географічних назв, так і цілих топонімічних систем або ландшафтів. Сучасний етап розвитку місцевого самоврядування вирізняється активними та часто складними історико-географічними пошуками спрямованими на дослідження походження та значення топонімів. Водночас, зосередження виключно на аналізі назви без урахування просторового контексту може призводити до серйозних помилок. Ідентифікація географічного об'єкта разом із його топонімом на карті дозволяє виявити закономірності місцеположення об'єкта та його просторових зв’язків. Відповідно одним із фундаментальних принципів топоніміки є нероривність і взаємозалежність між топонімом і географічним об'єктом, до якого він відноситься. Дослідження охоплює українську частину межиріччя між Дунаєм і Дністром, яка з географічної точки зору являє собою топонімічний ландшафт – систематично сформовану сукупність назв географічних об’єктів, обумовлену впливом географічних, соціальних та історичних чинників. Попередні дослідження топоніміки регіону гуртувались на історико-лінгвістичному підході.Топоніми подавалися у простій хронологічній послідовності, а географічні аспекти залишалися поза увагою дослідників.У статті представлено результати дослідження географічних закономірностей формування топонімічного ландшафту межиріччя між Дунаєм і Дністром. Сучасні топоніми регіону значною мірою формувалися під впливом природних умов у процесі освоєння території. Особливу увагу привертає явище перенесення географічних назв під час міграції населення, що зберігалися на нових територіях за умови подібності природних умов із вихідними регіонами. Ця публікація підготовлена в межах одного з напрямків науково – дослідної роботи кафедри фізичної географії, природокористування та геоінформаційних технологій ОНУ імені І. І. Мечникова: «Антропогенні зміни на узбережжі класичного лиманного типу (на прикладі Чорного та Азовського морів в межах України)». Автори висловлюють вдячність за інтерес до дослідження і будуть раді зауваженням та пропозиціям колег – науковців. Окремо відзначаємо вагомий внесок М. В. Казанжи і А. О. Костюк у проведенні дослідження.