ДОСВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ Й ЕТИМОЛОГІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ МАЛИХ РІЧОК (НА ПРИКЛАДІ М. ВІННИЦІ)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2025-22-11Ключові слова:
малі річки, топонімічна ідентифікація, етимологічна реконструкція, гідроніми, долино-річковий ландшафт, водотікАнотація
Стаття присвячена дослідженню стану функціонування й найменування малих річок міста Вінниці для їх реставрування та введення у практичну площину повсякдення. Здійснено комплексну оцінку стану малих річок і встановлено значну трансформацію вихідного природного долинно-річкового ландшафту, що склалися в процесі містобудівного освоєння території. Встановлено навмисний штучний техногенний розрив басейнів річок, який не знайшов відображення в інформаційних ресурсах, зокрема картографічних. Визначено, що історичні документи (люстрації Вінницького замку, судові справи й постанови та особливо акти про відмежування вінницьких міських земель) є важливими джерелами інформації про назви малих річок Вінницької міської громади. Їх врахування, а також результатів опитування місцевого населення та зіставлення давніх картографічних джерел з сучасними, уможливило встановлення давніх назв річок в межах узгодженого сегменту гідрографічної мережі досліджуваної території. Використані історико-картографічний, історико-географічний та описовий метод із його основними прийомами спостереження, узагальнення та класифікації матеріалу, метод етимологічного аналізу, аналіз словникових дефініцій, методи лінгвопрагматичного, лінгвокультурологічного, статистичного й порівняльного аналізу, топонімічної ідентифікації. Їх залучення дозволяє: реставрувати назви малих річок Вінницької міської громади та додати не враховані раніше гідроніми до «Реєстру…» під час наступного його перевидання. Здійснена періодизація еволюційного процесу формування гідронімів. З’ясовані причини і чинники історичної трансформації басейнів річок та їх назв і внесено пропозиції стосовно історичної реконструкції утрачених географічних назв й набуття нових для безіменних до нині. Результати дослідження можуть бути використані широким колом фахівців: краєзнавцями, географами, істориками, етнологами, фольклористами, лінгвістами та працівниками закладів культури; їх застосування буде корисним у навчальному процесі освітніх закладів.Фактичний матеріал є інформаційною основою для подальших топонімічних (етимологічних, лексичних та ін.) інтерпретацій річок Вінниці.