Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки»

ПРОФЕСОР ОЛЕКСАНДР ТОПЧІЄВ: «ГЕОГРАФІЯ» ЖИТТЯ У СПОГАДАХ І ПОДІЯХ

Д.С. Мальчикова, І.О. Пилипенко — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

ПРОФЕСОР ОЛЕКСАНДР ТОПЧІЄВ: «ГЕОГРАФІЯ» ЖИТТЯ У СПОГАДАХ І ПОДІЯХ

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ (З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ) «ФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ»

О.В. Давидов, А.М. Чернявський — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ (З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ) «ФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ»

ІНТЕГРОВАНИЙ РОЗВИТОК МОНОФУНКЦІОНАЛЬНОГО МІСТА ГОРІШНІ ПЛАВНІ

А.В. Клименко, О.М. Гнатюк — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

Близько чверті українських міст є монофункціональними й усе частіше постають перед проблемами й викликами свого соціально-економічного та просторового розвитку. Одним із можливих шляхів трансформації таких міст у напрямі диверсифікації їх економічної бази і створення більш комфортного міського середовища є розроблення й утілення концепції інтегрованого розвитку. Метою дослідження є аналіз проблем соціально-економічного та просторового розвитку монофункціонального міста Горішні Плавні й розроблення пропозицій щодо їх вирішення з використанням принципів інтегрованого міського розвитку. Для досягнення поставленої мети автори здійснили концептуалізацію проблематики соціально-економічного та просторового розвитку монофункціональних міст, визначили нинішній стан соціально-економічного та просторового розвитку, а також інституційної основи міста Горішні Плавні, проаналізували містобудівну документацію Горішніх Плавнів на відповідність принципам інтегрованого розвитку, здійснили опитування про сприйняття місцевим населенням комфортності міського середовища Горішніх Плавнів. Виявлено, що основна стратегічна й містобудівна документація міста Горішні Плавні загалом відповідає принципам інтегрованого міського розвитку, проте наявні проблеми з виконанням закладених у них стратегічних та оперативних цілей міського розвитку й містобудівних рішень. Результати опитування населення міста дали змогу виявити низку проблемних аспектів міського розвитку та бачення міської громади щодо бажаних напрямів подальшого перетворення міського простору. Зокрема, виявлено відсутність інформації про маршрути громадського транспорту та їх малу кількість, низьку залученість мешканців до управління містом, недостатню кількість якісних закладів сфери послуг, занедбаність публічних просторів, зокрема набережної, тощо. Така ситуація склалася через відсутність діалогу між владою та населенням, що спричинило відсутність вирішення нагальних питань у планувальних документах. У заключній частині, відповідно до ідентифікованих проблем розвитку міста за результатами об’єктивного аналізу й соціологічного опитування, а також змісту наявної містобудівної документації, подано пропозиції для подальшого розвитку Горішніх Плавнів з урахуванням принципів інтегрованості у таких сферах: транспорт, публічні простори, екологія, управління, зв’язок з громадою й туризм.

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Р.Я. Тіміш — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

У сучасному світі сільське господарство перебуває на етапі розвитку якісної та безпечної продукції харчування. Однією з важливих альтернатив цим вимогам є сільськогосподарська органічна продукція, яка вирощується без застосування синтетичних хімічних добрив і пестицидів Стаття наголошує на тому, що органічне землеробство є перспективним сектором сільського господарства у світі. У статті розглядаються економіко-географічні аспекти стандартизації та сертифікації сільськогосподарської органічної продукції. Аналізуються такі фактори, як розташування виробництва, структура виробництва, обсяги виробництва й споживча структура органічної продукції. Також важливі економіко-географічні чинники включають інтеграцію міжнародних ринків, інтерес, що зростає, до екологічних і здорових продуктів і неоднакові національні стандарти органічного землеробства в різних країнах. Зазначається, що стандартизація й сертифікація сільськогосподарської органічної продукції є суттєвими елементами національних і міжнародних ринків. Вони дають змогу споживачам бути впевненими в якості й безпеці органічних продуктів, а також стимулюють розвиток органічного виробництва. Стандартизація й сертифікація сільськогосподарської органічної продукції відіграють важливу роль у розвитку цього сектора. Вони сприяють забезпеченню якості й безпеки органічних продуктів, а також стимулюють міжнародну торгівлю органічною продукцією. Крім того, обговорюють перспективи розвитку стандартизації й сертифікації органічної сільськогосподарської продукції. Основними напрямами розвитку цієї галузі варто зазначити гармонізацію національних стандартів із міжнародними стандартами, упровадження вимог щодо безпеки для навколишнього середовища та захисту прав споживачів, вимог щодо забезпечення прозорості ринку органічної продукції. Інтеграція міжнародних ринків, увага, що зростає, до питань екології та здоров’я, а також гармонізація підходів до стандартизації й сертифікації органічної продукції сприятимуть подальшому розвитку цього сектора. Запропоновані напрями розвитку стандартизації й сертифікації органічної сільськогосподарської продукції є актуальними та сприятимуть розвитку цього сектора в Україні і світі.

ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД НАНОСІВ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ ЯК ІНДИКАТОР ЛІТОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (НА ПРИКЛАДІ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ КІНБУРНСЬКА- ПОКРОВСЬКА-ДОВГИЙ, ЧОРНЕ МОРЕ)

О.В. Давидов, О.Б. Муркалов — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

Глобальні кліматичні зміни можуть зумовити вже до 2100 року підвищення середнього рівня Світового океану на 0,63–1,01 м. Здіймання рівня призведе до активної трансформації берегової зони, особливо в межах піщаних акумулятивних форм. Варто зазначити, що еволюція берегових піщаних форм може мати різні тенденції. У цьому контексті в науковому світі існують дві протилежні точки зору. Відповідно до однієї, берегові піщані форми будуть сильно розмиті, проте, згідно з іншою думкою, представлені форми адаптуються до нових гідродинамічних умов і поступово перебудуються. Для формування найбільш достовірного уявлення про можливі тенденції розвитку акумулятивних піщаних форм необхідно впроваджувати комплексний підхід до вивчення умов їх розвитку. Саме тому варто аналізувати не лише гідродинамічні умови, вагоме значення має гранулометричний склад наносів, який являє собою один із найважливіших факторів стійкості берегових акумулятивних форм. У північно-західній частині Чорного моря розташована берегова система Кінбурнська-Покровська-Довгий. Усі морфологічні елементи системи складені виключно піщано-черепашковими наносами й характеризуються незначними морфометричними параметрами. Описані умови зумовлюють дуже високу динамічність берегових процесів і значну ймовірність деструктивної еволюції всієї системи, що істотно підвищує ризик затоплення прибережних територій півострова. Проведення гранулометричного аналізу прибережно-морських наносів досліджуваної берегової системи є важливим для розуміння її стійкості й визначення можливих еволюційних тенденцій. Цей аналіз є також вагомим джерелом інформації про потенціал створення штучних еолових форм рельєфу як природних берегозахисних бар’єрів уздовж морського берегу системи. Для проведення гранулометричного аналізу ми під час польових досліджень, у період з 2019 по 2021 рр., відібрали проби наносів уздовж усього морського берега системи. Відібрані проби проаналізовано в лабораторії Херсонського державного університету. За результатами гранулометричного аналізу, визначили провідну фракцію, медіану та коефіцієнт сортування прибережно-морських наносів як для всієї системи, так і для її складових елементів. Вивчення особливостей просторової диференціації прибережно-морських наносів дало змогу підтвердити літодинамічні умови й виділити найбільш уразливі в морфодинамічному стосунку ділянки в межах системи. Також визначено найперспективніші ділянки для створення штучних еолових форм уздовж морського берегу системи.

ТОПОКЛІМАТИ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІСТЕР’Я ЗА ДАНИМИ ЦИФРОВИХ МЕТЕОСТАНЦІЙ DAVIS

Д.І. Холявчук, О.П. Талабан — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті досліджується потенціал використання даних цифрових безпровідних метеостанцій для виявлення топокліматичних відмінностей у природних регіонах зі складно побудованими поверхнями. Установлено доцільність використання цифрових метеостанцій Davis як сучасних, точних і надійних дистанційних інструментів для метеорологічного моніторингу, зокрема для виявлення топокліматичних відмінностей, важливих для управління природокористуванням. Топокліматичне різноманіття досліджено на прикладі природного регіону Середнього Придністер’я з використанням строкових даних цифрових метеостанцій та опорних метеостанцій Національної гідрометеорологічної мережі за період із 1 червня 2020 р. по 31 травня 2021 р. Статистичний і графічний аналіз у програмному забезпеченні Weatherlink виявив чіткі топокліматичні відмінності в регіоні Середнього Дністра. Верхні правобережні тераси долини річки Дністер характеризуються вищими добовими температурами повітря і зглагодженішим ходом температур повітря порівняно з іншими топокліматами; топоклімати лівобережних низьких терас – значними добовими амплітудами температур і меншою кількістю атмосферних опадів. Для поперечних долин лівобережних допливів властиві нижчі нічні температури повітря. Дані спостережень із цифрових метеостанцій показують найтіснішу кореляцію в ході температур повітря з даними найближчих опорних метеостанцій і помітні відхилення в ході атмосферних опадів. Результати підтверджують регіональні тенденції глобальних змін клімату (потепління й аридизації особливо в теплий період). Можливість визначення місцевих кліматичних рис за допомогою метеорологічного моніторингу цифрових метеостанцій підтверджує важливість і перспективи розширення мережі спостережень цифровими метеостанціями на територіях, не охоплених Національною гідрометеорологічною мережею.

ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЛІСОСМУГ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ СУПУТНИКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ SENTINEL-2

С.Г. Чорний — Thu, 21 Dec 2023 00:00:00 +0200

Військові дії в практично безлісій степовій зоні України так чи інакше стосуються лісосмуг. Саме в лісосмугах будуються лінії оборони з траншеями, бліндажами, тунелями, для облаштування яких використовується деревина лісосмуг. Лінії оборони в лісосмугах зазнають найбільш інтенсивного артилерійського й ракетного вогню, є об’єктом штурмових дій, що призводить до різного ступеня деградації лісових смугових насаджень. Метою досліджень було за допомогою методів дистанційного зондування, зокрема вивчення внутрішньорічного розподілу показника NDVI у 2021 та 2023 роках, оцінити стан лісосмуг безпосередньо в зоні бойових дій, зокрема в Донецькій області. Для цього використовували багатоспектральні безхмарні супутникові зображення Sentinel-2, які оброблені в браузері BO Sentinel Hub. Згідно з проведеними дослідженнями, період «лютий – початок травня» характеризується відсутністю суттєвої різниці в значеннях NDVI між довоєнним і воєнним рокам. Це пояснюється тим, що в лісосмугах у результаті військових дій основні дерева (дуби та робінії) частково знищені. Деградовані другорядні породи дерев і чагарники разом із трав’яним покривом суттєво не знижують величину NDVI на початку вегетації у квітні та на початку травня порівняно з довоєнними умовами. Але в період, коли спостерігається максимальна фотосинтетична активність рослинності лісосмуг (червень-липень) у 2023 році показник NDVI був помітно меншим порівняно з 2021 роком. Скоріш за все таке зниження NDVI свідчить про часткову деградацію основної деревної та другорядної рослинності в лісосмугах у результаті військової діяльності. Отже, у зонах бойових дій у Донецькій області йде процес поступового знищення мережі лісосмуг, що погіршує їх ґрунто- й полезахисні функції та зумовлює втрати екологічних спроможностей.