Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки»

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РИТЕЙЛЕРСЬКИХ МЕРЕЖ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»)

В.В. Бондар — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Повномасштабне вторгнення росії в Україну на початку 2022 р. суттєво вплинуло на роботу найбільших мереж вітчизняного продуктового ритейлу, торговельні об’єкти яких змушені були змінити місце своєї локації, особливо у південно-східних регіонах країни. Метою дослідження є аналіз трансформаційних процесів розвитку територіальної організації регіональної мережі супермаркетів ТОВ «Сільпо-фуд» як одного з провідних food-операторів країни в умовах повномасштабної військової інтервенції країни-агресора. Для досягнення поставленої мети автором узагальнено основні тенденції та виклики для функціонування об’єктів даної мережі у складних умовах соціально-економічного розвитку, визначено потенційно можливі загальні обсяги фінансових збитків для втрачених супермаркетів оператора на тимчасово окупованих територіях Донбасу й Придніпров’я та виявлено кількісне представництво нових відкритих торговельних локацій мережі у регіональному розрізі протягом 2022–2023 рр. З’ясовано, що з квітня по грудень 2022 р. мережа «Сільпо» відкрила вісім нових супермаркетів загальною торговельною площею 10,6 тис м2, переважно в регіональних і субрегіональних центрах Київської та Львівської областей. У 2023 р. оператор продовжив активну регіональну експансію, відкривши ще 11 нових торгових точок (15,2 тис м2) у західних та центральних областях, збільшивши їх кількісне представництво у мережі до 312 супермаркетів. При цьому здійснені нами розрахунки показали, що загальна торговельна площа для втрачених супермаркетів мережі на вище зазначених тимчасово окупованих територіях становила близько 25,2 тис м2, а потенційно можливий загальний обсяг отриманого товарообороту цими підприємствами в 2022 р. за умови їхнього звичного режиму роботи у мирний час становив би не менше ніж 3,7 млрд грн.

РОЗСТРІЛЯНІ ШКОЛИ ХЕРСОНА: ПРОСТОРОВИЙ АСПЕКТ ОСВІТНІХ УТРАТ

Ю.В. Молікевич — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Стаття аналізує значні освітні втрати та структурні зміни в системі загальної середньої освіти Херсонської міської громади внаслідок війни, що охоплюють як навчальну успішність учнів, так і фізичний стан інфраструктури шкіл. Розглянуто первинну нерівномірність розміщення закладів освіти, що підтверджено аналізом за допомогою полігонів Вороного. Особливо гострою є проблема скорочення кількості учнів у громаді Херсона. За період від початку війни до початку 2024/25 навчального року чисельність учнів зменшилася з 32,5 до 21 тис. Така тенденція посилилася внаслідок окупації територій, обстрілів та психологічних чинників, які вплинули на вибір батьків щодо продовження навчання дітей. Частина дітей з окупованих територій реєструвалася у херсонських школах, але загалом кількість учнів стрімко скоротилася. Заклади з найбільшими втратами умовно розділено на три групи: малокомплектні школи, заклади, що зазнали значних руйнувань, та заклади, чия репутація постраждала через співпрацю з окупантами. На тлі демографічних утрат значним також є зниження навчальної результативності. Порівняння результатів ЗНО 2021 р. та НМТ 2024 р. показало лише умовне зростання середніх балів через скорочення кількості учнів у старшій школі. Для багатьох високорейтингових закладів (ЗОШ № 30, ЗОШ № 36, НВК № 56) зафіксовано зниження результатів на 5–10%, що свідчить про погіршення якості освітнього процесу. Водночас окремі заклади продемонстрували зростання результативності завдяки переходу учнів з інших шкіл. Матеріальні втрати освітньої інфраструктури є масштабними та критичними для подальшого відновлення. Пошкоджень зазнали всі навчальні заклади Херсона, а загальна шкода нерухомому майну перевищує один мільярд гривень. П'ять шкіл повністю зруйновані. Додаткові втрати пов'язані зі знищенням обладнання, техніки та шкільного приладдя, що були розграбовані окупантами або затоплені після підриву Каховської ГЕС. Подальше відновлення освітньої системи Херсона вимагає комплексного підходу з урахуванням місця перебування учнів та вчителів, значна частка яких знаходиться за кордоном. Масштабні руйнування інфраструктури та демографічні зміни посилюють освітні втрати, продовжуючи тривалість відновлення шкільної мережі.

РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ КОРІННОГО АБРАЗІЙНОГО БЕРЕГУ В МЕЖАХ СИСТЕМИ ТЕНДРА – ДЖАРИЛГАЧ (ЧОРНЕ МОРЕ, УКРАЇНА)

О.В. Давидов, С.В. Сімченко, І.М. Котовський — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено результати комплексного дослідження динамічних процесів на корінному абразійному березі в межах системи Тендра – Джарилгач у межах північно-західного узбережжя Чорного моря. Дослідження охоплює період із 1965 по 2024 р. і включає аналіз попередніхдосліджень, польові роботи (за період із 2018 по грудень 2021 р.) та ретроспективний аналізсупутникових знімків за період 1965–1973, 1973–2006, 2006–2019, 2019–2023 рр.Основна мета дослідження полягає у визначенні динамічних тенденцій розвитку берегу, оцінцівпливу берегозахисних споруд та прогнозуванні майбутніх змін. Виявлено, що будівництво берегозахисних комплексів призвело до локальних змін, але, своєю чергою, спричинило активізаціюабразійних процесів на незахищених ділянках. Польові дослідження показали, що абразійні процеси мають значні просторові відмінності, що залежить від морфологічних та гідродинамічнихумов, антропогенного чинника.Ретроспективний аналіз супутникових знімків, що проводився за допомогою ГІС, підтвердивці результати та виявив просторові відмінності в інтенсивності абразійних процесів. Зокрема,найбільш інтенсивні процеси спостерігалися в районі Залізного Порту та Лазурного. Проведеноспівставлення даних дистанційних та польових досліджень. Зокрема, результати польових досліджень, проведених ученими у 50–60-х та 80–90-х роках ХХ ст., корелюють із даними, отриманими під час ретроспективного аналізу супутникових знімків. Висновки дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу до управління береговими зонами з метою мінімізаціїнегативних наслідків абразії.У дослідженні акцентовано увагу на важливості врахування природних умов та динамічнихпроцесів під час планування та реалізації берегозахисних заходів. Відсутність системного підходута надмірна антропогенна діяльність можуть призвести до непередбачуваних наслідків, таких якактивізація абразійних процесів на інших ділянках берегу.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ МАЛИХ РІЧОК В УМОВАХ УРБАНІЗАЦІЇ ТА ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено актуальній проблемі планування та реалізації моніторингу малих річок вумовах урбанізації та військових дій. Проаналізовано сучасний стан гідрографічної мережі Житомирської області та виявлено, що більшу частину поверхневих водних ресурсів формують самемалі річки. Досліджено особливості державного моніторингу поверхневих вод та встановлено, щомалі річки, які протікають у міському середовищі та зазнають суттєвого антропогенного впливу,не охоплені системою спостережень. На прикладі річки Кам'янка проведено моніторинг за гідрохімічними показниками впродовж 2019–2023 рр. та виявлено перевищення нормативів за показниками хімічного споживання кисню та загального заліза. Результати порівняно з даними по річціТетерів. Розглянуто вплив військових дій на території Житомирської області на гідрографічнумережу регіону та представлено карту ураження водних об'єктів. Виділено особливості реалізаціїмоніторингу малих річок в умовах військових дій, які включають: пріоритетизацію безпеки персоналу, використання дистанційних методів збору даних, швидке реагування на зміни екологічної ситуації, інтеграцію різноманітних джерел інформації, фокус на виявлення специфічних військових забруднювачів, розроблення прогностичних моделей поширення забруднень, посилену увагудо стану підземних вод, налагодження міжвідомчої та міжнародної співпраці. Запропоновано перспективні напрями розвитку досліджень, які включають розроблення автоматизованих системраннього виявлення забруднень, створення комплексних моделей відновлення водних екосистемта розвиток методів біомоніторингу, адаптованих до умов підвищеного антропогенного навантаження.

РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВОГО ТУРИЗМУ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ: НА ПРИКЛАДІ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ХЕРСОНЩИНИ

Н.В. Омельченко, Г.Ю. Нападовська — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

У статті зазначається, що, незважаючи на виклики війни та пандемії, туристична активність в Україні не припиняється. Дослідження показують, що значна частина українців продовжує подорожувати країною. Помітним є існування нових трендів в українському туризмі, зокрема поява і розвиток військового туризму на деокупованих територіях. Цей вид туризму стає актуальним інструментом збереження історичної пам'яті та відновлення регіонів, що постраждали від збройного конфлікту. Аналізується досвід громадської спілки Visit Ukraine у формулюванні пропозицій туристичних маршрутів саме по деокупованих територіях. Метою статті є аналіз потенціалу розвитку військового туризму на деокупованих територіях Херсонщини внаслідок російської агресії (на прикладі двох територіальних громад). Найбільш постраждалі населені пункти з їх житловою забудовою, об’єктами інфраструктури, місцевим населенням з їхнім трагічним досвідом та новоутвореними белігеративними ландшафтами розглядаються з позиції розвитку і можливостей, а не занепаду. Поданий авторами перелік локацій для потенційних туристичних маршрутів Високопільською та Великоолександрівською громадами ґрунтується на детальному описі пошкоджень та руйнувань, який представлено Товариством дослідників України в Атласах умов та ресурсів довоєнного розвитку і повоєнної відбудови досліджуваних територіальних громад. Зазначено, що дослідження потенціалу розвитку туризму на територіях, постраждалих від збройних конфліктів, відкриває перспективи для відродження регіонів та збереження історичної пам’яті. Однак для реалізації таких ініціатив необхідний зважений підхід, який ураховуватиме етичні аспекти та потреби місцевих громад. Зокрема, туристичні маршрути повинні бути організовані так, щоб не применшувати значення людських утрат і не перетворювати місця трагедії на розважальні об’єкти. Важливо залучати мешканців громад до розроблення та реалізації туристичних проєктів. Наголошено, що першочерговою умовою розвитку військового туризму на деокупованих територіях залишається безпекове питання.

СТАЛА РЕГЕНЕРАЦІЯ ЗАТОПЛЕНИХ КАР’ЄРІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ (КЕЙС КРИВОГО РОГУ)

В.С. Пацюк, І.О. Остапчук, В.О. Образцова — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується важлива багатоаспектна проблема, вірне розв’язання якої матимете значний позитивний вплив на розвиток рекреації та туризму у Кривому Розі – потужному промисловому центрі України та являтиме собою вдалий приклад регенерації відпрацьованих кар’єрних ландшафтів. Сьогодні ключовим питанням не тільки у Кривому Розі є питання рекреації місцевого населення та гостей міста, оскільки відпочинок на узбережжях морів став ризикованим та майже неможливим, пляжі в межах міста котрий рік поспіль не отримують дозволу на організацію місць купання, а бази відпочинку у передмісті мають досить обмежений ресурс, і зазвичай співвідношення «якість – ціна» не є адекватним. З іншого боку, у місті є досить велика кількість відпрацьованих кар’єрів, які заповнилися водою і не один рік використовуються як місця стихійної рекреації, що теж є небезпечним. Автори пропонують знайти рішення даної проблеми, поступово вивчаючи світовий досвід регенерації та перепрофілювання бувших у використанні кар’єрів, використовуючи власний досвід організації та проведення екскурсій і турів до міста, де у програмі обов’язковим є відвідування як діючих залізорудних кар’єрів, так і напрочуд естетично привабливих кар’єрних озер. У статті здійснено порівняльний аналіз придатності кар’єрів Криворіжжя (Карачунівського, Кресівського та Візирки) для здійснення рекреаційно-туристичної діяльності та визначено як найбільш придатний для регенерації Кресівський кар’єр. Для створення проєкту регенерації даного об’єкта автори дібрали Business Model Canvas і обґрунтували «Бізнес-модель креативного туризму «Парк «Зелена хвиля» Екопригоди у затопленому гранітному кар’єрі». Удалий вибір моделі регенерації та впровадження сталих практик дадуть змогу зменшити ризики функціонування таких відпрацьованих кар’єрів, створити цінні екосистеми та зробити свій внесок у збалансований розвиток громади та більш стійке екологічно чисте майбутнє.