МІСЦЕВИЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА АГРОХОЛДИНГИ: ПРИКЛАД АГРОІНДУСТРІАЛЬНОГО ХОЛДИНГУ «МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ»
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2020-13-5Ключові слова:
агрохолдинг, місцевий соціально-економічний розвиток, сільське господарство, стимулювання місцевого розвитку, УкраїнаАнотація
На агрохолдинги припадає суттєва частина виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Використовуючи ресурсний потенціал аграрних регіонів вони нарощують виробничі потужності. У цьому дослідженні представлено спробу оцінити отримувані територіями переваги від розміщення підприємств Агроіндустріального холдингу «Миронівський хлібопродукт». На основі системно-структурного аналізу вивчено історико-географічні особливості розвитку та розміщення підприємств. На розвиток компанії вплинули чинники різних рівнів (локальні, національні, міжнародні). На локальному рівні найбільш впливовими є кліматичні умови, земельні ресурси, інфраструктура та трудові ресурси. Детально охарактеризовані основні напрями діяльності підприємства та зв’язки між ними, що дає можливість контролювати процес виробництва, якість та собівартість продукції і є запорукою високої економічної ефективності виробництва. Підприємства агрохолдингу є значними роботодавцями у своїх регіонах, вони сприяють збалансованості на місцевих ринках праці. Важливими для місцевих економік є ініціативи підприємств щодо розвитку місцевої інфраструктури, житлового забезпечення працюючих, підвищення рівня їх кваліфікації та ін. Комплексна оцінка рівнів соціально-економічного розвитку територій розміщення агрохолдингу показала, що не завжди великі агропідприємства чинять визначальний вплив на стан місцевої економіки. Чітко виражена позитивна динаміка була виявлена для територій, де задіяні великі площі сільськогосподарських угідь та розвинена переробна ланка. Більшість низових адміністративних районів за період нарощення обсягів виробництва холдингу (2003–2018 рр.) погіршили свої позиції порівняно з іншими районами. Це є сигналом для пошуку місцевою владою шляхів диверсифікації сільської економіки як через розвиток фермерських господарств, так і несільськогосподарських видів діяльності.