СОЦІАЛІСТИЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ПРОСТОРУ: ОСНОВНІ РИСИ, ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Процес вироблення простору та політика, що лежить в його основі, є відображенням не лише інституційного середовища, видів регулювання та конкретних інструментів планування та забудови, участі та взаємодії – способів вироблення простору; вони відображають, на яких просторових рівнях відбувається цей процес, які цілі і цінності, концепції і підходи лежать в його основі, яке місце відведене людині у відповідному типі простору. Досвід українських міст останніх десятиліть є відображенням різних типів вироблення простору – соціалістичного, транзитного постсоціалістичного і неоліберального, що відрізняються за ключовими учасниками, способами ухвалення рішень щодо планування і забудови міст, концепціями організації простору. Ці типи простору відображають різний зв’язок соціального – ідеологічного – і просторового, відрізняються сприйняттям і осмисленням простору, структурами, що лежать в його основі, і рефлексіями щодо нього. У цій статті ми розглядаємо соціалістичний тип вироблення простору, його основні риси та характеристики у контексті розвитку міст і територій крізь призму дискурсу відповідного періоду, його критичної оцінки та аналізу наслідків. При цьому соціалістичне вироблення простору ми розглядаємо як процес «конструювання простору», що відображає спроби цілеспрямованого планування, побудови, організації і структурування як соціального життя, так і простору у відповідності до ідеологічних установок соціалізму. Ми обґрунтовуємо типові риси соціалістичного конструю-вання простору та ілюструємо способи їх практичної реалізації у процесі планування розвитку міст, їх «будівництва та соціалістичної реконструкції»; ми критично аналізуємо конструювання простору періоду соціалізму для становлення просторового каркасу міст, їх планування та забудови, формування просторово-планувальної структури та специфічної міської морфології.