ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ГЕОХОРИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-9Ключові слова:
географічне районування, геохоричне районування, геохора, геохоріон, Пангеохоріон, ландшафтна оболонка Землі, сфрагідиАнотація
Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшеннявертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено наможливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвитокідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатурутаксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовомуаспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон».Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричномуаспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур вантичній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіонив цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структуримають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, щоперебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосібінтерпретують його.