ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВВІДНОШЕНЬ ЗЕМЛЯ–ЛЮДИ У РЕГІОНАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Розроблено методичний підхід до комплексного аналізу просторових співвідношень між концентрацією земель різних категорій та концентрацією населення у межах територіальних таксономічних одиниць. Обґрунтовано актуальність інтегрованого дослідження земельного фонду та демографічного потенціалу як взаємопов'язаних складових системи “земля–люди”, що визначає ефективність територіальної організації господарства, рівень освоєності простору та ступінь екологічної рівноваги. Дослідження ґрунтується на офіційних статистичних даних про чисельність всього і сільського населення, кількість та структуру населених пунктів, матеріалах державного земельного кадастру щодо розподілу земель за категоріями, а також картографічних матеріалах, приведених до єдиної територіальної ієрархії. Запропоновано систему коефіцієнтів територіальної концентрації земель (Кт.к.з) і людності (Кт.к.н), що ґрунтуються на порівнянні частки площі та відповідної категорії земель чи населення у межах вищої таксономічної структури. Для підвищення аналітичної точності введено додаткові показники: коефіцієнт концентрації ріллі, коефіцієнт екологічного використання лісів, показник житлової забудови та коефіцієнт антропогенізації вод, що дозволяють врахувати якісні характеристики окремих категорій земель. Для порівняльної оцінки територіальних одиниць застосовано рейтинговий і матричний методи просторового аналізу. Ключовим результатом є інтегральний показник відповідності концентрації земель до людності (ПВКз/л), який враховує модульні значення концентрацій, їхній якісний характер (надмірність або дефіцит) і ступінь збалансованості системи. Обґрунтовано інтервальну шкалу оцінювання з виділенням оптимальної, продуктивної, визначної, неефективної та негативної відповідності. Запропонована методика може бути використана для територіального планування, оцінки ефективності землекористування та виявлення просторових дисбалансів у системі “земля–люди”.