СПЕЦИФІКА ЛАНДШАФТОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ

Анотація

Розглянуто специфічні підходи, принципи і методи пізнання сучасних лісокультурних ланд-шафтів. Зазначено, що у зв’язку з тим, що між натуральними й антропогенними лісовими ланд-шафтами різниця лише у їх ґенезі, отже, у процесі дослідження лісокультурних ландшафтів можназастосовувати як класичні, так і специфічні підходи, принципи та методи. Серед специфічних під-ходів детальніше розглянуто історико-картографічний з притаманними йому принципами істо-ризму та методами історико-генетичних рядів карт, історико-археологічним методом; систем-но-адаптивний з принципом сумісництва та методами порівняння натуральних аналогів і ана-лізу кінцевих результатів; ландшафтно-біоценотичний та ландшафтно-екологічний з методамипровідного чинника, порівняння порушених і контрольних біогеоценозів та ареалографічного,а також геоінформаційний підхід у пізнанні лісокультурних ландшафтів. Показано, що всі під-ходи, принципи і методи пізнання лісових антропогенних ландшафтів необхідно застосовуватизалежно від наявних умов та потреб практики. Однак у процесі польових досліджень частішевикористовували ландшафтно-біоценотичний і ландшафтно-екологічний підходи з належнимиїм принципами і методами пізнання лісових антропогенних ландшафтів. У цих підходах у разікартографування лісокультурних урочищ, крім характеристики рельєфу й властивостей ґрунтів,вагоме значення має аналіз деревостану. Показано, шо у його здійсненні ландшафтознавці не лишемають право, але й зобов’язані використовувати багатий досвід лісознавців. Характеристику деревостану доцільно проводити у такому порядку: домінуючі види за ярусами (в деревному,кущовому та трав’яному), бонітет, вік, висота дерев – у метрах, діаметр стовбура – у см, щіль-ність насадження. У скороченому вигляді інформація про лісокультурне урочище представленау вигляді своєрідної формули. Ці підходи, принципи і методи застосовано у процесі дослідженнялісових антропогенних ландшафтів двох регіонів України – Поділля (Лісостепова зона) і Північно-Західного Приазов’я (Степова зона). Доцільність та необхідність їх застосування обґрунтованоу процесі дисертаційних досліджень та підтверджено практикою.