ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУРОЗЕМІВ (CAMBISOLS) БУКОВИХ ПРАЛІСІВ ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО ПОНДВ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА
Анотація
Дослідження буроземів під пралісами є актуальним дослідженням, тому що вивчення їхніх властивостей дасть змогу встановити умови ґрунтотворення, за яких утворились ці цілинні ґрунти в гірських територіях Українських Карпат, та започаткувати їхні моніторингові дослідження. Відповідно, порівняльна характеристика цих та з порушеними антопопресією ґрунтів дасть можливість вносити певні кореляційні зміни щодо покращення їх використання в лісо- та сільськогосподарських цілях.
Мета дослідження полягає у вивченні фізико-хімічних властивостей буроземів під буковими пралісовими екосистемами, їхньому аналізі та вивченні змін, спричинених різним віком пралісів, різними кліматичними особливостями і складом ґрунтотворних порід. Об’єкт дослідження – буроземи Широколужанського Природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ) Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (КБЗ), які сформувалися під різновіковими буковими пралісами. Предмет дослідження – фізико-хімічні властивості буроземів букових пралісів Широколужанського ПОНДВ КБЗ.
Проведене детальне дослідження фізико-хімічних властивостей ґрунтів під буковими пралісами Широколужанського ПОНДВ показало, що загалом буроземи прохолодного поясу – глибокі середньосуглинкові слабощебенюваті на елювії-делювії флішу з переважанням глинистих сланців, які сформувалися під буковим пралісом віком 150 років, є багатими на поживні речовини і достатньо родючими ґрунтами, що сприяє проростанню на даних ґрунтах високопродуктивних насаджень буку.
Буроземи холодного поясу – глибокі середньоглинисті слабощебенюваті на елювії-делювії флішу з переважанням глинистих сланців, які сформувалися під буковим пралісом віком 200 років, є добре забезпечені гумусом, добре оструктурені, проте вони слабонасичені основами та мають високу актуальну і гідролітичну кислотність. Дані ґрунти мають низьку потенційну лісовирощувальну родючість.
Буроземи помірно-холодного поясу – середньоглибокі важкосуглинкові слабощебенюваті на елювії-делювії флішу з переважанням глинистих сланців, які сформувалися під буковим пралісом віком 250 років, характеризується високим вмістом гумусу при рівномірному його розподілі по генетичних горизонтах, але має дещо підвищену кислотність. У цілому лісовирощувальні властивості цих ґрунтів досить високі.
Посилання
2. Бундзяк, Й.Й. (2002). Ґрунти пралісових екосистем Карпатського біосферного заповідника. Мат-ли Міжн. конф. «Гори і люди». Рахів. С. 233–235. [Bundzyak, J.J. (2002). Soils of the virgin forest ecosystems of the Carpathian Biosphere Reserve. Proceedings of the International Conference “Mountains and People”. Rakhiv. 233–235. (in Ukrainian)].
3. Вернандер, Н.Б., Гоголев, И.Н., Ковалишин, И.Д. и др. (1986). Природа Украинской ССР. Почвы. Киев : Наук. думка, 216 с. [Vernander, N.B., Gogolev, I.N., Kovalishin, I.D. etc. (1986). The nature of the Ukrainian SSR. The soil. Kiev : The science dumka, 216 p. (in Russian)].
4. Войтків, П.С. (2009). Буроземи пралісів Українських Карпат : монографія. Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 244 с. [Voitkiv, P.S. (2009). Burozems of virgin forests of the Ukrainian Carpathians : monograph. Lviv : Publishing Center Ivan Franko Lviv National University, 244 pp. (in Ukrainian)].
5. Войтків, П.С. (2014). Ґрунти Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника. Агрохімія і ґрунтознавство. Харків, 18–20. [Voitkiv, P.S. (2014). Soils of the Ugolsko-Shirokoluzhansky massif of the Carpathian Biosphere Reserve. Agrochemistry and soil science. Kharkiv, 18–20. (in Ukrainian)].
6. Гамор, Ф.Д., Довганич, Я.О., Покиньчереда, В.Ф. і ін. (2008). Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. Рахів, 86 с. [Gamor, F.D., Dovganich, Yu.A., Pokinchereda, V.F. etc. (2008). The virgin forests of Zakarcarpathia. Inventory and management. Rakhiv, 86 pр. (in Ukrainian)].
7. Почвенно-лесотипологический очерк Широколужанского лесничества Тересвянского лесокомбината Закарпатской области. (1969). Киев, 287 c. [Soil-forest typological essay of the Shirokoluzhansky forestry of the Teresvyansky forest plant of the Zakarpatsky region. (1969). Kiev, 287 pp. (in Russian)].
