СПЕЦИФІКА ЛАНДШАФТОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ
Анотація
Розглянуто специфічні підходи, принципи і методи пізнання сучасних лісокультурних ланд-шафтів. Зазначено, що у зв’язку з тим, що між натуральними й антропогенними лісовими ланд-шафтами різниця лише у їх ґенезі, отже, у процесі дослідження лісокультурних ландшафтів можназастосовувати як класичні, так і специфічні підходи, принципи та методи. Серед специфічних під-ходів детальніше розглянуто історико-картографічний з притаманними йому принципами істо-ризму та методами історико-генетичних рядів карт, історико-археологічним методом; систем-но-адаптивний з принципом сумісництва та методами порівняння натуральних аналогів і ана-лізу кінцевих результатів; ландшафтно-біоценотичний та ландшафтно-екологічний з методамипровідного чинника, порівняння порушених і контрольних біогеоценозів та ареалографічного,а також геоінформаційний підхід у пізнанні лісокультурних ландшафтів. Показано, що всі під-ходи, принципи і методи пізнання лісових антропогенних ландшафтів необхідно застосовуватизалежно від наявних умов та потреб практики. Однак у процесі польових досліджень частішевикористовували ландшафтно-біоценотичний і ландшафтно-екологічний підходи з належнимиїм принципами і методами пізнання лісових антропогенних ландшафтів. У цих підходах у разікартографування лісокультурних урочищ, крім характеристики рельєфу й властивостей ґрунтів,вагоме значення має аналіз деревостану. Показано, шо у його здійсненні ландшафтознавці не лишемають право, але й зобов’язані використовувати багатий досвід лісознавців. Характеристику деревостану доцільно проводити у такому порядку: домінуючі види за ярусами (в деревному,кущовому та трав’яному), бонітет, вік, висота дерев – у метрах, діаметр стовбура – у см, щіль-ність насадження. У скороченому вигляді інформація про лісокультурне урочище представленау вигляді своєрідної формули. Ці підходи, принципи і методи застосовано у процесі дослідженнялісових антропогенних ландшафтів двох регіонів України – Поділля (Лісостепова зона) і Північно-Західного Приазов’я (Степова зона). Доцільність та необхідність їх застосування обґрунтованоу процесі дисертаційних досліджень та підтверджено практикою.
Посилання
2. Вакулюк П.Г. (2000). Нариси з історії лісів України. Фастів : Поліфаст. 2000. 624 с.
[Vakuliuk P.H. Narysy z istorii lisiv Ukrainy. Fastiv: Polifast. 2000. 624 p. (in Ukrainian)].
3. Генсірук С.А., Бондар В.С. (1973). Лісові ресурси України, їх охорона та використання. Київ : Наукова думка. 1973. 526 с. [Hensiruk S.A., Bondar V.S. Lisovi resursy Ukrainy, yikh okhorona ta vykorystannia. Kyiv: Naukova dumka. 1973. 526 p. (in Ukrainian)].
4. Гришко С.В. (2013). Лісокультурні ландшафти Північно-Західного Приазов’я : автореф. дис. канд. геогр. наук : 11.00.11. Харків. 2013. 21 с. [Hryshko S.V. Lisokulturni landshafty Pivnichno-Zakhidnoho Pryazovia. Avtoref. dysert. kand. heohr. nauk:11.00.11. Kharkiv. 2013. 21 p. (in Ukrainian)].
5. Геоекологічне моделювання стану пам’яток природи та історії : монографія (2010). / за заг. ред. І.П. Ковальчука, Є.А. Іванова. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 2010. 214 с. [Heoekolohichne modeliuvannia stanu pamiatok pryrody ta istorii: monohrafiia / Zah. red. I.P. Kovalchuka, Ye.A. Ivanova. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka. 2010. 214 s. (in Ukrainian)].
6. Давидчук В.С, Сорокіна Л.Ю, Родіна В.В. (2003). Методи ландшафтного картографування з використанням ГІС та інших комп’ютерних технологій. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2003. Вип. 31. [Davydchuk V.S, Sorokina L.Iu., Rodina V.V. Metody landshaftnoho kartohrafuvannia z vykorystanniam GIS ta inshykh kompiuternykh tekhnolohii. Visn. Lviv. un-tu. Ser. heohr. 2003. Vyp. 31. (in Ukrainian)].
7. Денисик Г.І. (1998). Антропогенні ландшафти Правобережної України : монографія. Вінниця : Арбат. 1998. 292 с. [Denysyk H.I. Antropohenni landshafty Pravoberezhnoi Ukrainy: monohrafiia. Vinnytsia: Arbat.1998. 292 p. (in Ukrainian)].
8. Денисик Г.І. (2011). Природнича географія Поділля. Вінниця : ЕкоБізнесЦентр. 2011. 184 с. [Denysyk H.I. Pryrodnycha heohrafiia Podillia. Vinnytsia: EkoBiznesTsentr. 2011. 184 p. (in Ukrainian)].
9. Денисик Г.І., Канський В.С. (2011). Лісові антропогенні ландшафти Поділля. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К». 2011. 168 с. [Denysyk H.I., Kanskyi V.S. Lisovi antropohenni landshafty Podillia. Vinnytsia: PP “TD “Edelveis i K”. 2011. 168 p. (in Ukrainian)].
10. Денисик Г.І. (2014). Антропогенне ландшафтознавство : навчальний посібник. Частина І. Елобальне антропогенне ландшафтознавство. Вінниця : Вінницька обласна друкарня. 2014. 334 с. [Denysyk H.I. Antropohenne landshaftoznavstvo: navchalnyi posibnyk. Chastyna I. Elobalne antropohenne landshaftoznavstvo. Vinnytsia: Vinnytska oblasna drukarnia. 2014. 334 p. (in Ukrainian)].
11. Жижин Н.П., Зеленский Н.Н. (1973). К методике изучения рекреационной дигрессии лесных биогеоценозов. Природа и научно-технический прогресс. Кишинев. 1973. С. 164–166 [Zhyzhyn N.P., Zelenskyi N.N. K metodike izucheniya rekreatsionnoy dihressii lesnykh biogeotsenozov. Priroda i nauchnotekhnicheskiy prohress. Kyshynev. 1973. S. 164–166 (in Russian)].
12. Культурний ландшафт: теорія і практика (2010). / За ред. Г.І. Денисика. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К». 2010. 204 с. [Kulturnyi landshaft: teoriia i praktyka / Za red. H.I. Denysyka. Vinnytsia: PP “TD “Edelveis i K”. 2010. 204 s. (in Ukrainian)].
13. Морозов Г.Ф. (1924). Учение о лесе. Москва–Ленинград : Госиздат. 1924. 406 с. [Morozov H.F. Uchenie o lese. Moskva–Leningrad: Gosizdat. 1924. 406 p. (in Russian)].
14. Мильков Ф.Н. (1973). Человек и ландшафт. Москва : Мысль. 1973. 222 с. [Milkov F.N. Chelovek i landshaft. Moskva: Mysl. 1973. 222 p. (in Russian)].
15. Пащенко В.М. (1999). Методологія постнекласичного ландшафтознавства. Київ : Інтертехнодрук. 1999. 284 с. [Pashchenko V.M. Metodolohiia postneklasychnoho landshaftoznavstva. Kyiv: Intertekhnodruk. 1999. 284 p. (in Ukrainian)].
16. Погребняк П.С. (1955). Основы лесной типологии. Киев : Издательствово АН УССР. 1955. 455 с. [Pohrebniak P.S. Osnovy lesnoi tipolohii. Kiev: Izdatelstvo AN USSR. 1955. 455 p. (in Russian)].
17. Руденко Л.Г., Маруняк Є.О., Голубцов О.Г. (2014). Ландшафтне планування в Україні : монографія. Київ : Реферат. 2014. 144 с. [Rudenko L.H., Maruniak Ye.O., Holubtsov O.H. Landshaftne planuvannia v Ukraini: monohrafiia. Kyiv: Referat. 2014. 144 s. (in Ukrainian)].
18. Самойленко В.М. (2003). Основи геоінформаційних систем. Методологія. Київ : Ніка-Центр. 2003. 276 с. [Samoilenko V.M. Osnovy heoinformatsiinykh system. Metodolohiia. Kyiv: Nika-Tsentr. 2003. 276 p. (in Ukrainian)].
19. Самойленко В.М., Діброва І.О. (2019). Природничо-географічне моделювання : підручник. Київ : Ніка-Центр. 2019. 320 с. [Samoilenko V.M., Dibrova I.O. Pryrodnycho-heohrafichne modeliuvannia: pidruchnyk. Kyiv: Nika-Tsentr. 2019. 320 s. (in Ukrainian)].
20. Удра И.Ф. (1981). Хозяйственное воздействие на леса Украины. География и природные ресурсы. 1981. № 4. С. 76–82 [Udra Y.F. Khoziaistvennoe vozdeistviye na lesa Ukrainy. Geohrafiya i prirodnye resursy. 1981. No. 4. S. 76–82 (in Russian)].
21. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Жижин М.П., Зеленський М.Н. (1981). Стан і перспективи вивчення рекреаційних змін рослинності. Український ботанічний журнал. 1981. Т XXXVIII. № 4. С. 95–104 [Sheliah-Sosonko Y.R., Zhyzhyn M.P., Zelenskyi M.N. Stan i perspektyvy vyvchennia rekreatsiinykh zmin roslynnosti. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal. 1981. T XXXVIII. No. 4. S. 95–104 (in Ukrainian)].
