ТЕРИТОРІАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ОПОРУ РОСІЙСЬКІЙ ЕКСПАНСІЇ

Ключові слова: територіальна ідентичність, ойконім, декомунізація

Анотація

У статті досліджується використання ойконімів як маркера територіальної ідентичності та засобу геополітичного впливу. Аналізується вплив Радянського Союза на територіальну ідентичность населення України, зокрема радянська практика перейменування населених пунктів у межах інструменталістського підходу до територіальної ідентичності, що спрямовувалась на уніфікацію культурного простору та послаблення місцевої ідентичності. Аналізуються відмінності у поширенні радянської топонімії на території України на прикладі Чернігівської, Луганської, Кіровоградської, Тернопільської областей та Автономної Республіки Крим. Розглядається інструменталістський підхід РФ до територіальної ідентичності, що базується на відновленні радянських топонімів на окупованих територіях як засобу легітимації експансії. Аналізується роль геополітичних наративів, зокрема роль локальних та глобальних геополітичних наративів та їх зв’язки з топонімією України. Здійснюється аналіз топонімічних практик у рамках постколоніальної теорії.Відзначається схожість між колоніальними практиками перейменування топонімів у Британській імперії та радянськими методами зміни назв населених пунктів. Зокрема, порівнюється перейменування місцевих назв у британських колоніях із русифікацією топонімів у СРСР, а також надання географічним об’єктам імен видатних політичних діячів. Особлива увага приділяється декомунізації як формі деколонізації та захисту національної ідентичності. Водночас зазначається, що взаємовідносини РФ з пострадянськими країнами є складнішими, ніж класичні колоніальні зв’язки, оскільки Росія використовує радянську спадщину для імперського впливу на Україну. Російські топонімічні практики розглядаються як форма неоколоніалізму. Процес декомунізації топонімії розглядається як елемент політики національної безпеки, що має протидіяти використанню топонімії як інструменту гібридної агресії. Пропонується створення національної політики перейменування ойконімів як елементу інформаційної стійкості, а також впровадження сучасних українських ойконімів у рамках процесу декомунізації.

Посилання

1. Бердянська міська територіальна громада (2024). У т.о. Бердянську повернули радянські назви вулиць. URL: https://brd.gov.ua/news/151538- u-to-berdiansku-povernuli-radianski-nazvi-vulic (дата звернення: 06.06.2024). [Berdyansk territorial community (2024). Soviet street names were returned to t.o. Berdyansk].
2. Гнатюк, O., Мельничук, A. (2020). Просторово-часові аспекти декомунізації топоніміки міста Києва. Журнал «Ідеологія та політика». 15(1), 83-114. [Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2020). Spatial- Temporal Aspects of Toponymy Decommunization in the City of Kyiv. Ideology and Politics Journal, 15(1), 83-114. (In Ukrainian)].
3. Зелінська, А. А. (2015). Радянська топонімія в Україні: сучасна ситуація та перспективи. Часопис картографії, (12), 6-15. [Zelinska A.A. (2015) Soviet toponymy in Ukraine: current situation and prospects.Timepiece of cartography. (12), 6-15. (In Ukrainian)]
4. Лабінська, Г. (2015). Російський проім- перський слід в українській топоніміці. Вісник Львівського університету. Серія географічна, (49), 180-192. Labinska H. (2015). Russian pro-imperial footprint in Ukrainian place names. Visnyk of the Lviv University (Series Geography). (49), 180-192.
5. Лучик, В. В. (2011). Відновлення історичних топонімів як чинник українського державотворення. Маґістеріум. Вип. 43. Мовознавчі студії, 49-53. [Luchyk, V. V. (2011). Restoration of historical toponyms as a factor in Ukrainian state formation. Magisterium. Vol. 43. Linguistic studies, 49-53. (In Ukrainian)].
6. Нагорна, Л. П. (2008). Регіональна ідентичність: український контекст. ІПіЕНД ім. ІФ Кураса НАН України. Nagorna, L. P. (2008). Regional identity: the Ukrainian context. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian].
7. Пахолок, В. М. (2020). Декомунізація топонімів у стратегії формування політичних цінностей та зміцненні гуманітарної безпеки України. Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки, 87, 233-243. [Pakholok, V. M. (2020). Decommunization of toponyms in the strategy of formation of political values and strengthening of humanitarian security of Ukraine. State and law: Collection of scientific papers. Legal and political sciences, 87, 233-243. (In Ukrainian)]
8. Пирожков, С. І. (2022). Національна стійкість України: стратегія забезпечення. Український географічний журнал, (2), 3-10. [Pyrozhkov, S. I. (2022). National Resilience of Ukraine: Strategy Implementation. Ukrainian Geographical Journal. (2), 3-10. (In Ukrainian)].
9. Постанова Верховної Ради України “Про перейменування окремих населених пунктів та районів” від 19 травня 2016 року, № 1377-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 24, ст.497. [Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine "On renaming certain settlements and districts" dated May 19, 2016, No. 1377-VIII. Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR), 2016, No. 24, Article 497. (In Ukrainian)].
10. Степико, М. Т. (2016). Гібридна війна як війна ідентичностей. Стратегічні пріоритети, (3), 163-170. [Stepyko, M.T. (2016). Hybrid war as a war of identities. Strategic priorities, (3), 163-170 (In Ukrainian)].
11. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ : на 1 січня 1972 року / Від. в питаннях роботи рад Президії Верховної Ради УРСР; упоряд. Д. О. Шелягін ; відп. ред. В. І. Кирненко. – Київ: Політвидав України, 1973. – 814, [1] c. : табл. [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division: on January 1, 1972 / In matters of work of the councils of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR; edited by D. O. Shelyagin; ed. V. I. Kyrnenko. – Kyiv: Politvydav Ukrainy, 1973. - 814, [1] c. : tab. (In Ukrainian)].
12. Шаблій, О. І. (2001). Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 744, 27. [Shablii, O.I. (2001). Social geography: theory, history, Ukrainian studies. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv (In Ukrainian)].
13. Akter, M., & Morshed, S. (2018). Toponymic decolonization in Bangladesh. BGC Trust University Journal, 5, 162-175.
14. Brantly, A. (2023). Forged in the fires of war: The rise of a new plural-Ukrainian identity. Available at SSRN 4435962.
15. Cap, P. (2023). Narratives of geopolitical representation in the discourse of the Russia–Ukraine war. Journal of Pragmatics, 218, 133-143.
16. Kurečić, P. (2015). Identity and discourse in critical geopolitics: A framework for analysis. Society & Technology Book of Papers, 2.
17. Nash, C. (1999). Irish placenames: Post- colonial locations. Transactions of the Institute of British Geographers, 24(4), 457-480.
18. Snyder, T. (2022). Ukraine holds the future: The war between democracy and nihilism. Foreign Affairs, 101, 124.
Опубліковано
2025-06-30
Сторінки
17-24
Розділ
СЕКЦІЯ 1 СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ