МІГРАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНСЬКИХ РОМІВ В УМОВАХ НЕБЕЗПЕКИ: НА ОСНОВІ ЗАГАЛЬНИХ ПЕРЕПИСІВ НАСЕЛЕННЯ ХІХ – ХХІ СТ.

Ключові слова: переміщення населення, національні меншини України, роми, Голодомор, культурна ідентичність, демографія, російське вторгнення

Анотація

Метою дослідження є розгляд феномену високої міграційної активності українських ромів, наочним прикладом якої стала нинішня реакція цієї національної меншини на повномасштабне російське вторгнення. Зокрема, за даними Офісу омбудсмана України приблизно половина від загальної чисельності ромів із 2022 р. змінила місце мешкання. Частина із них виїхала за кордон, інші стали внутрішніми переселенцями. На основі методу статистичного аналізу переписів населення ХІХ – ХХІ ст. було доведено, що це є певною міграційною стратегію ромської спільноти, яка вже не вперше таким чином намагається врятувати себе від небезпеки. Головним результатом дослідження стало виявлення великої хвилі ромської міграції з південної і центральної України під час Голодомору на початку 30-х рр. ХХ ст. Також за даними переписів було встановлено зворотну хвилю міграції після Другої світової війни – отже, можна говорити про те, що роми поверталися додому, коли це стало безпечно. Надзвичайно швидка урбанізація ромської громади в другій половині ХХ ст. та готовність до переїзду в складних економічних умовах 90-х рр. ХХ ст. також підтвердили тезу, що українські роми є звиклим до руху народом. У висновках дослідження зазначено, що українські роми мають історично зумовлену стратегію міграції. Ця стратегія дозволяє ромській спільноті не тільки виживати, але й зберігати свою культуру та ідентичність, попри зовнішні виклики та небезпеки. Схожість міграційних стратегій українських ромів зараз і в минулому підвищує значимість дослідження. Це дозволяє робити прогнози щодо подальшої активності національної меншини – зокрема, можна припустити, що так само, як і в ХХ ст., роми не відмовляться від одного зі своїх традиційних ареалів на півдні та сході України, і повернуться, як тільки це буде безпечно. Статтю підготовлено в рамках відкритої науково-дослідної роботи Херсонського державного університету «Етнічні меншини України в умовах російської-української війни та міграцій», державний реєстраційний номер: 0124U003022. 

Посилання

1. Бахрушин, В.Є. (2011). Методи аналізу даних: навчальний посібник для студентів.Запоріжжя: Класичний приватний університет.[Bakhrushyn, V.I. (2011). Methods of Data Analysis: A Textbook for Students. Zaporizhzhia: Classical Private University (in Ukrainian)].
2. Войтенко, О., Тяглий, М. (2018). Роми: міфи та факти. Навчально-методичний посібник для вчителя з протидії ромофобії. Київ: Український центр вивчення історії Голокосту. [Voitenko, O., Tiaglyi, M. (2018). Roma: Myths and Facts. Kyiv: Ukrainian Center for Holocaust Studies (in Ukrainian)].
3. Державний комітет статистики України (2001). Всеукраїнський перепис населення України. [State Statistics Service of Ukraine (2001).
All-Ukrainian Population Census of Ukraine (in Ukrainian)]. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality (дата звернення: 19.05.2024).
4. Зіневич, Н. (2008). Проблеми дослідження геноциду ромів (циган) на українських землях у роки Другої світової війни. Наукові записки. Збіник праць молодих вчених та аспiрантiв, 16, 415-439. [Zinevich, N. (2008). Problems of researching the genocide of Roma (Gypsies) in Ukrainian lands during the Second World War. Scientific Notes. A Collection of Works by Young Scientists and Postgraduates, 16, 415–439. (in Ukrainian)].
5. Зіневич, Н.О. (2001). Цигани в Україні: формування етносу і сучасний стан. Український історичний журнал, 1, 40-52. [Zinevich, N.O. (2001).
Gypsies in Ukraine: Formation of ethnicity and current state. Ukrainian Historical Journal, 1, 40-52. (in Ukrainian)].
6. Міжнародний Фонд «Відродження» (2023). Освіта ромських дітей в Україні під час війни: аналітичний звіт за підсумками соціологічного дослі-
дження. [International Renaissance Foundation (2023). Education of Roma children in Ukraine during the war: an analytical report based on the results of
a sociological survey (in Ukrainian)]. URL: https:// www.irf.ua/wp-content/uploads/2023/03/report_final.pdf (дата звернення 19.05.2024).
7. Міністерство соціальної політики України (2024). Внутрішньо переміщенні особи. [Ministry of Social Policy of Ukraine (2024). Internally displaced
persons (in Ukrainian)]. URL: https://www.msp.gov.ua/timeline/Vnutrishno-peremishcheni-osobi.html#:~:text= (дата звернення 19.05.2024).
8. Наулко, В. (2008). Етнічна ідентифікація і статистичний облік ромів України. Роми України: із минулого в майбутнє. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспiрантiв, 15, 335–343.
[Naulko, V. (2008). Ethnic identification and statistical
accounting of Roma in Ukraine. Roma of Ukraine: From
the Past to the Future. Scientific Notes. A Collection
of Works by Young Scientists and Postgraduates, 15,
335–343. (in Ukrainian)].
Опубліковано
2024-08-20
Сторінки
13-21
Розділ
СЕКЦІЯ 1 СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ