ГЕОПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У СВІТІ

  • І.А. Арсененко
  • Л.М. Донченко
  • О.М. Левада
  • І.А. Донець
Ключові слова: Всесвітня спадщина ЮНЕСКО, культурні та природні об’єкти, геопросторове розміщення, туризм, туристичні регіони світу

Анотація

Наростання процесів глобалізації, впливу людства на зовнішнє середовище сприяло зростанню стурбованості суспільства за стан збереження культурної й природної спадщини (далі – КПС). Тому на XVII сесії в Парижі (Франція) в 1972 р. ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини, яка набула чинності в 1975 р.

КПС, яка потребує захисту й збереження, вноситься до списку Всесвітньої спадщини й тому знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Головна мета списку Всесвітньої спадщини – захистити та зробити відомими об’єкти, які у своєму роді є унікальними. Із метою прагнення до об’єктивності цією організацією було складено оціночні критерії щодо виділення та внесення територій і об’єктів до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

КПС являє собою об’єкти історії, культури, археології, архітектури, монументального мисте- цтва, науки та  техніки, а також природні території, об’єкти та комплекси, які становлять національне надбання, не піддаються відтворенню, а їх втрата чи руйнування матиме негативні наслідки взагалі для розвитку духовності, науки та суспільства.

Культурні та природні об’єкти є невід’ємною складовою частиною спадщини, що вимагає єдиних підходів до форм їх виявлення, збереження, захисту, популяризації та використання в туристичній сфері в якості туристичних об’єктів для відвідування.

Станом на 2015 р. у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, визначеному за географічними регіонами, налічується 1031 об’єкт (зокрема 802 культурних, 197 природних і 32 змішаного типу) зі 163 країн, які за географічними регіонами та туристичними макрорегіонами розміщені нерівномірно.

Розвиток туризму та збереження всесвітньої спадщини – два взаємопов’язаних напрями діяльності держав світу й усього суспільства. Однією з основних умов успіху цієї діяльності є залучення у сферу туризму всього різноманіття спадщини, більш широкого охоплення туристичних регіонів, орієнтація не тільки на іноземних туристів, але й на місцевих, збереження доступу широкої публіки до спадщини, що сприяє розвитку туризму, насамперед екологічного та культурного (їх підвидів).

Туризм може стати ключовим напрямом для розвитку туристичних регіонів, які володіють унікальним культурним і природним потенціалом; при цьому на території кожного регіону повинна бути створена своя власна стратегія, що враховує специфіку місцевих об’єктів КПС і доповнює стратегію розвитку культури інших регіонів світу.

Посилання

1. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг. К.: Знання, 2008. 661 с.
2. Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України: монографія. К.: Ін-т географії, 2012. 208 с.
3. Поливач К.А. Формування системи моніторингу об’єктів культурної спадщини в Україні. Український географічний журнал. 2013. № 3. С. 57–64.
4. Сажнєва Н.М. Рекреаційна географія: навч. посіб. Мелітополь: «Люкс», 2008. 356 с.
5. Шпурік К.В. Особливості формування історико-культурної спадщини Харківської області. Часопис соціально-економічної географії: міжрегіон. зб. наук. пр. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014. Вип. 16 (1). С. 189–193.
6. Історична спадщина ЮНЕСКО Європи. URL: http://www.bestreferat.ru/referat-268621.html.
7. Офіційний сайт Організації Об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури. URL: http://www.unesco.org/new/ru.
8. Світова спадщина ЮНЕСКО. URL: https://uk. wikipedia.org/wiki/.
9. Світова спадщина ЮНЕСКО Азії. URL: http://ukrbukva.net/61547-Prirodnye-ob-ekty-vsemimogonaslediya-YuNESKO-v-Azii.html7.
10. Система статистики культуры ЮНЕСКО 2009. URL: http://www.uis.unesco.org/culture/documents/framework-cultural-statistics-culture-2009- rus.pdf.
11. ProtectedPlanet 2014–2015. URL:http://www.protectedplanet.net/.
12. World Heritage List. URL: http://whc.unesco.org/en/list/.
Опубліковано
2018-11-28
Сторінки
210-218
Розділ
СЕКЦІЯ 3 ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ