УПРОВАДЖЕННЯ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ
Анотація
Розглянуто світову систему категорій природоохоронних територій та визначено місце рекреа- ції у структурі їх функціонування. Встановлено, що рекреаційне використання території за умови збереження природоохоронних заходів характерне для національних парків, пам’яток природи та охоронюваних ландшафтів. Рекреація у природоохоронних територіях виступає основою еко- логічного туризму – одного з основних напрямів розвитку туристичної галузі. Проаналізовано закордонний досвід рекреаційного використання природоохоронних територій. Основними регіонами, що формують попит на екологічний туризм, є Північна Америка та Західна Європа з високим рівнем життєдіяльності населення. Пропозицію у сфері екологічного туризму формують країни, які характеризуються низьким рівнем технологічного розвитку, що сприяло збереженню навколишнього природного середовища (країни Азії, Африки, Південної Америки). Розглянуто особливості рекреаційного використання національних парків Сполучених Штатів Америки та організації екологічного туризму в національних парках Південної Африки. Визначено напрями застосування проаналізованого досвіду в Україні (законодавчий, програмний, управлінський, тех- нологічний, інформаційний). Запропоновано заходи щодо впровадження закордонного досвіду рекреаційного використання природоохоронних територій в Україні, серед яких: удосконалення інфраструктурної складової природоохоронних установ; раціональне управління рекреаційною діяльністю в межах природоохоронних територій; забезпечення жорсткого контролю за збере- женням природного середовища; встановлення ліміту часу перебування в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду; посилення просвітницької роботи з відвідувачами; нала- годження стабільного моніторингу за функціональним станом рекреаційно навантажених при- родних систем. Окреслено перспективи розвитку рекреації в межах природоохоронних територій України на підставі світового досвіду. Підтримка природоохоронних територій, які часто відвіду- ються туристами, може принести довгострокові економічні вигоди для національної економіки. Природно-заповідний фонд України може стати одним з основних рушіїв розвитку рекреаційної інфраструктури нашої країни, особливо зважаючи на те, що площа природоохоронних територій з кожним роком збільшується.
Посилання
2. Аріон, О.В., Варуха, А.В. (2014). Рекреаційна діяльність в межах охоронюваних територій та об’єктів системи національних парків Сполучених Штатів Америки. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів, 9, 19–29. [Arion, O.V., Varukha, A.V. (2014). Recreational activities within protected areas and objects of the national park system of the United States of America. Constructive geography and rational use of natural resources, 9, 19–29. (In Ukrainian)].
3. Гриценко, О.В. (2013). Національні парки Сполучених Штатів Америки як форма поєднання природоохоронних і туристичних функцій. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів, 5, 75–89. [Gritsenko, O.V. (2013). National parks of the United States of America as a form of combination of protection and tourism functions. Constructive geography and rational use of natural resources, 5, 75–89. (In Ukrainian)].
4. Гродзинський, М.Д., Стеценко, М.П. (Ред.). (2003). Заповідна справа в Україні. Київ. [Grodzinsky, M. D., Stetsenko, M. P. (Ed.). (2003). Reserved business in Ukraine. Kiev. (In Ukrainian)].
5. Категорії природоохоронних територій МСОП. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорії_природоохоронних_територій_МСОП. [IUCN natural protected territories categories. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорії_природоохоронних_територій_МСОП. (In Ukrainian)]. (дата звернення: 14.03.2020).
6. Коллегаєв, М.Ю. (2017). Світовий досвід розвитку екотуризму в національних парках. Педагогіка формування особистості в загальноосвітній і вищій школі, 56–57 (109–110), 195–200.
[Kollegaev, M. Yu. (2017). World experience of ecotourism development in national parks. Pedagogy of formation of personality in general education and higher education, 56–57 (109–110), 195–200. (In Ukrainian)].
7. Купач, Т.Г., Скидан, О.Ю. (2014). Напрямки застосування досвіду Південної Африки для розвитку екологічного туризму в Україні. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів, 11, 118–126. [Kupach, T.G., Skidan, O.Yu. (2014). Directions of application of the experience of South Africa for the development of ecological tourism in Ukraine. Constructive geography and rational use of natural resources, 11, 118–126. (In Ukrainian)].
8. Міжнародний союз охорони природи. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_союз_охорони_природи. [International Union for Conservation of Nature. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_союз_охорони_природи. (In Ukrainian)]. (дата звернення: 14.03.2020).
9. Ступень, Н.М. (2016). Світовий досвід розвитку екологічного туризму на рекреаційних територіях. Збалансоване природокористування, 3, 94–99. [Stupen, N.M. (2016). World experience of the development of ecotourism in recreational territories. Balanced Nature Management, 3, 94–99. (In Ukrainian)].
10. Чичкалюк, Т.О. (2016). Європейський досвід використання природно-рекреаційних територій для розвитку туризму. Вісник Одеського національного університету, 21(2), 138–141.
[Chichkaliuk, T.O. (2016). European experience of the use of natural and recreational territories for tourism development. Bulletin of Odessa National University, 21(2), 138–141. (In Ukrainian)].
11. Bushell, R., Bricker, K. (2017). Tourism in protected areas: Developing meaningful standards. Tourism and Hospitality Researsch, 17(1), 106–120. URL : https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.117 7/1467358416636173?journalCode=thrb. (дата звернення: 14.03.2020).
12. Heagney, E. C., Rose, J. M., Ardeshiri, A. and Kovač, M. (2018). Optimising recreation services from protected areas – Understanding the role of natural values, built infrastructure and contextual factors. Ecosystem Services, 31 (C), 358–370. URL : https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212041617303881. (дата звернення: 14.03.2020).
13. International Union for Conservation of Nature. URL : https://www.iucn.org. (дата звернення: 14.03.2020).
14. Kalisch, D. (2012). Recreational use of protected areas in Germany: Evaluating visitors’ perception of crowding in the Wadden Sea National Park. (Dissertation zur Erlangung des akademischen Grades Doktor der Ingenieurwissenschaften). Technische Universität Berlin, Berlin. URL : https://d-nb.info/1023947153/34. (дата звернення: 14.03.2020).
15. Manning, Robert E., (2014). Research to guide management of outdoor recreation and tourism in parks and protected areas. Koedoe, 56 (2), 1–7. URL : http://www.scielo.org.za/scielo.php?script=sci_art text&pid=S0075-64582014000200002. (дата звернення: 14.03.2020).
16. Monz, C. A., Cole, D. N., Leung, Y.-F. and Marion, J. L. (2009). Sustaining Visitor Use in Protected Areas: Future Opportunities in Recreation Ecology Research Based on the USA Experience. Environmental Management. URL : https://www.fs.fed.us/rm/pubs_other/rmrs_2009_monz_c001.pdf. (дата звернення: 14.03.2020).
17. National Park Service. URL : http://www.nps.gov/index.htm. (дата звернення: 14.03.2020).
18. Nogueira Mendes, R., Pereira da Silva, C., Fonseca, C., and Gil, A. (2020). Managing and Monitoring the Recreational Use of Coastal Protected Areas: the Case of Berlengas Nature Reserve (Portugal). Journal of Coastal Research, 95, 123–127. URL : https://bioone.org/journals/Journal-of-Coastal-Research/volume-95/issue-sp1/SI95-024.1/ Managing-and-Monitoring-the-Recreational-Useof-Coastal-Protected-Areas/10.2112/SI95-024.1.short?tab=ArticleLink. (дата звернення: 14.03.2020).
19. The International Ecotourism Society. URL : https://ecotourism.org. (дата звернення: 14.03.2020).
