ОБ’ЄКТИ УКРАЇНИ ДЛЯ МОЖЛИВОГО ВКЛЮЧЕННЯ ДО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО
Анотація
Проаналізовано перелік об’єктів України, які включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також ті, що є кандидатами до включення у цей список. Висловлено думку про те, що порівняно невелика кількість об’єктів України у списку Всесвітньої спадщини (сім) певною мірою пояснюється недостатнім врахуванням вимог (або ж критеріїв), що висуваються до цих об’єктів у Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. У зв’язку із цим доволі велика кількість об’єктів України, що нині перебувають у списку кандидатів до вклю- чення у список (сімнадцять), уже багато років залишається без позитивного рішення Міжурядо- вим комітетом ЮНЕСКО. Разом із тим в Україні є кілька об’єктів, які відповідають критеріям Кон- венції Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і реально можуть бути включені до згаданого списку. До таких об’єктів насамперед належить Дельта Дунаю, румунську частину якої включено до списку ще в 1991 р. У цьому разі важливо не лише те, що дельта Дунаю належить обом країнам, а й те, що ця дельта занесена до списку 200 найцінніших екосистем Землі – Global 200. Обґрунтовано, що вимогам Конвенції Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відповідають ще кілька об’єктів, а саме Печери Тернопільщини, Фортеці Придністров’я, Змієві вали. Наведено опис цих об’єктів, а також перелік статей Конвенції, вимогам яких вони відповідають. Зокрема зазначено, що Печери Тернопільщини, деякі з яких є найдовшими у світі, відповідають щонайменше двом критеріям Конвенції: vii – об’єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси та естетичної важливості, а також viii – об’єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам’ятником мину- лого, символом геологічних процесів, розвитку рельєфу. Те саме стосується Олешківських пісків. Унікальними об’єктами, які належать до культурної спадщини, є Фортеці Придністров’я і Змієві вали. Кожен зі згаданих об’єктів відповідає щонайменше трьом критеріям культурної спадщини, причому обидва таким: iii – об’єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, vi – об’єкт пов’язаний з подіями або традиціями і має виняткову важливість. Кіль- ком критеріям Конвенції відповідають також деякі інші природні та культурні об’єкти України. Ключові слова: ЮНЕСКО, Всесвітня спадщина, список, об’єкти і кандидати від України.
Посилання
2. Вортман Д.Я. (2006). Змиевые валы. Воин. № 3. 5–7. [Vortman D.Ya. 2006). Serpent’s Shafts. Voin. № 3. 5–7]. (in Russian).
3. Дублянский В. Н., Ломаев А. А. (1980). Карстовые пещеры Украины. Київ : Наукова думка, 1980. 180 с. [Dublianskyi V.N., Lomaev А.А. (1980). Karst caves of Ukraine. К. : Naukova dumka, 180 p.]. (in Russian).
4. Зараховський О.Є., Неіленко С.М. (2019). Cвітова спадщина ЮНЕСКО в Україні: об’єкти та претенденти включення до списку. Географія та туризм. Вип. 49. 14–23. [Zarakhovskyi O., Neіlenko S.М. (2019). Objects of World Heritage in Ukraine: objects and applicants included in the list. Geography and tourism. 2019. Vol. 49. P. 14–23]. (In Ukrainian).
5. Коротун І.В. (2015). Архітектурні об’єкти Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні: проблеми, задачі та тенденції організації збереження і управління. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2015. Вип. 41. C. 103–107. [Korotun I.V. Architectural objects of the UNESCO World Cultural Heritage in Ukraine: problems, tasks and tendencies of the organization of preservation and management. Modern problems of architecture and town-planning. 2015. Vol. 41. P. 103–107]. (In Ukrainian).
6. Кучера М.П. (1987). Змиевы валы Cреднено Поднепровья. Київ : Наук. думка, 207 с. [Kuchera М.П. Zmiyevy shafts of Medium Dnipro region (1987). K.: Naukova dumka, 1987. 207 p]. (in Russian).
7. Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. (2007). Туристичні ресурси України. Київ : Альтерпрес, 369 с. [Liubitseva О.О., Pankova E.V., Stafiichuk V.І. (2007). Tourist resources of Ukraine. К. : Alterpres, 369 p.]. (In Ukrainian).
8. Молодецький А.Е., Васильєва Л.Д., Навроцька К.С., Пташник А.О. (2010). Фортифікаційні та палацово-паркові культурні ландшафти як кандидати до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Вінниця, Вип. 21. 183–188. [Molodetskyi А.Е., Vasylieva L.D., Navrotska К.S., Ptashnyk А.О. (2010). Fortification and palace and park cultural landscapes as candidates for the UNESCO list of cultural heritage. Scientific notes of Vinnytsia Pedagogical University. Vinnytsia, Vol. 21. 183–188]. (In Ukrainian).
9. Пазинич В.Г. (2007). Геоморфологічний літопис Великого Дніпра. Ніжин : Гідромакс, 2007. 372 с. [Pazynych V.G. Geomorphological chronicle of the Great Dnipro River. Nizhyn : Hydromax, 2007. 372 p.]. (In Ukrainian).
10. Рекреаційно-туристичні ресурси України з основами туристичного ресурсознавства(2015) / Алєшугіна Н.О., Барановська О.В., Барановський М.О., Зеленська О.О., Смаль І.В., Філоненко І.М. Чернігів : Видавництво ЧНТУ, 492 с.
[Recreational and tourist resources of Ukraine with the basics of tourist resource science (2015). Alieshihina N.О., Baranovska О.V., Baranovskyi М.О., Zelenska О.О., Smal І.V., Filonenko І.М. Chernihiv: Vydavnitstvo ChNТU, 492 p]. (In Ukrainian).
11. whc.unesco.org – офіційний сайт ЮНЕСКО [official cite of UNESKO] (дата звернення: 22.08.2020).
12. URL : https://unesco.mfa.gov.ua – офіційний сайт Постійного представництва України при ЮНЕСКО [Official site of the Permanent Mission of Ukraine to UNESCO] (дата звернення: 22.08.2020).