МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ БАР’ЄРНОЇ СИСТЕМИ «КРИЛАТОГО МИСУ» КІНБУРНСЬКА–ПОКРОВСЬКА–ДОВГИЙ
Анотація
У береговій зоні Світового океану існують різноманітні берегові системи, серед яких най-більш специфічні «крилаті миси». У межах узбережжя Чорного моря виділяються чотири«крилаті миси»: Тендра–Джарилгач, Кінбурнська–Покровська–Довгий, Бурнаська–Будацьката Лебедина–Устрична. Мета публікації полягає у систематизації та оприлюдненні первинноїінформації про морфологічні особливості берегової зони бар’єрної системи типу «крилатиймис» Кінбурнська–Покровська–Довгий, отриманої під час польових досліджень 2018–2021 рр.Загальна довжина дослідженої берегової системи близько 35 км, в її межах закладено 7 репер-них стаціонарних ділянок та проводиться систематична геоморфологічна зйомка на 20 про-філях, положення яких зафіксовано за допомогою GPS-приймача. Розроблена система ста-ціонарних ділянок і геоморфологічних профілів дозволяє надійно проводити довготермінові спостереження в масштабі 1:10000. Відповідні показники дозволяють вважати, що результатипроведених досліджень є достовірними.У морфологічному відношенні досліджувана система є «крилатим мисом», в її межах виді-ляються чотири структурно-морфологічні елементи: Кінбурнська коса, Фронтальний берег,Покровська коса з островами Круглий та Довгий, Фронт Покровського півострова із Сухою косоюта острівним баром «Загреба».Кінбурнська коса – це вільна акумулятивна берегова форма, розташована у північно-західнійчастині Кінбурнського півострова. В морфогенетичному відношенні це стрілка, яка розвиваєтьсяв умовах двостороннього живлення прибережно-морськими наносами. Фронтальний берег, або«лобище», є центральним складовим елементом, у межах якого безпосередньо до берегової зонивиходять піщані масиви Кінбурнського півострова. Покровська коса з островами Круглий та Дов-гий є реліктовою генерацією, яка в генетичному відношенні є давньою акумулятивною формою,поділеною на три складники. Всі перелічені складники розташовані на поверхні цоколю давньоїберегової форми, а їх розвиток відбувається в умовах обмеженого живлення прибережно-мор-ськими наносами. Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба»являє собою нову акумулятивну генерацію, яка активно збільшується у розмірах та висувається вбік акваторії заток.
Посилання
2. Encyclopedia of the World’s Coastal Landforms. Volume I. / Eric C. Bird (editor). (2010). 1494 p.
3. Haslett, S. K. (2009). Coastal Systems. London; NewYork : Routledge, 2009. 216 p.
4. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения (2000). / Т.И. Котенко, Т.Б. Ардамацкая, Д.В. Дубына и др.; науч. ред. Т.И. Котенко и Ю.Р. Шеляг-Сосенко. Киев : Вестник зоологии, 240 с. [Dzharylgach Biodiversity: Current State and Ways of Conservation (2000). / T.I. Kotenko, T.B. Ardamatskaya, D.V. Dubyna and others; scientific ed. T.I. Kotenko and Yu.R. Shelyag-Sosenko. Kyev: Vesnik zoology. 240 p. (in Russian)].
5. Давидов О.В. (2019). Визначення поняття «крилатий мис»: історичний аналіз та загальна характеристика. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: географічні науки. 10. С. 119–129. [Davydov O.V. (2019). The Definition of the “Winged Foreland”: Historical Analysis and General Characteristics. Kherson State University Herald. Series: “Geographical Sciences”. 10. Pp. 119–129. (in Ukrainian)]. DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2019-10-17 (дата звернення: 20.03.2021).
6. Давидов О.В., Василевська Я.В. (2008). Акумулятивні форми Херсонської області як природний берегозахисний бар’єр. Причорноморський екологічний бюлетень. № 1 (27). Одеса : ОНУ ім. І.І. Мечникова. С. 94–99 [Davydov OV, Vasilevskaya Ya.V. (2008). Accumulative forms of Kherson region as a natural coastal barrier. Black Sea Ecological Bulletin. No. 1 (27). Odessa: ONU named after I.I. Меchnikov. P. 94–99 (in Ukrainian)].
7. Зенкович В.П. (1960). Морфология и динамика советских берегов Черного моря. Т. ІІ (Северозападная часть). Москва : Изд-во АН СССР. 216 c. [Zenkovich V.P. (1960). Morphology and dynamics of the Soviet coast of the Black Sea. T. II (North-Western part). Moscow: USSR Academy of Sciences. 216 p. (in Russian)].
8. Зенкович В.П. (1962). Основы учения о развитии морских берегов. Москва : АН СССР. 710 c. [Zenkovich V.P. (1962). Fundamentals of the study of the development of sea shores. Moscow: USSR Academy of Sciences. 710 p. (in Russian)].
9. Кривульченко А.І. (2016). Кінбурн: ландшафти, сучасний стан та значення : монографія. Кропивницький : Центрально-Українське видавництво. 416 с. [Kryvul’chenko A.I. (2016). Kinburn: landscapes, current status and significance: Monograph. Kropyvnyts’kyy: Tsentral’no-Ukrayins’ke vydavnytstvo. 416 p. (in Ukrainian)].
10. Підгородецький П.Д. (1965). Морфологія і динаміка берегів Кінбурнського півострова. Геоморфологія річкових долин України. Київ : Наукова думка. С. 101–107 [Pidhorodets’kyy P.D. (1965). Morphology and dynamics of the shores of the Kinburn Peninsula. Geomorphology of river valleys of Ukraine. Kiev: Naukova dumka. Pp. 101–107 (in Ukrainian)].
11. Шуйский Ю.Д. (1999). Распределение наносов вдоль морского края Кинбурнского полуострова (Черное море). Доклады НАН Украины. № 8. C. 119–123 [Shuisky Yu.D. (1999). Distribution of sediment along the sea edge of the Kinburn Peninsula (Black Sea). Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 8. Pp. 119–123 (in Russian)].
