ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ ОЙКОНІМІВ УКРАЇНИ: У ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ПІДХОДІВ
Анотація
Метою цієї статті, у якій об’єктом дослідження виступають українські ойконіми, є демонстрація того, що деколонізація топонімії є складним і нетривіальним завданням, яке не має шаблонних рішень на національному рівні, однак потребує напрацювання принципів, підходів та процедур, які мали би виконувати роль дороговказу для органів місцевого самоврядування під часобговорення та прийняття рішень щодо перейменування населених пунктів. Для досягненнямети: визначено окремі категорії ойконімів в контексті їх можливої деколонізації; окреслено підходи, які можуть бути застосовані для нетривіальних випадків застосування ойконімів в кожній звизначених категорій; запропоновано можливі варіанти коригування існуючого ойконіму або жвибору нового в залежності від специфіки ситуації. Аналіз потенційних цільових кейсів доводить,що кваліфіковано проведені топонімічні зміни – це потенційна можливість не лише гармонізуватитопонімічний ландшафт України та відновити історичну справедливість, але й усунути з картиУкраїни широко розповсюджені назви, зробивши акцент на географічній та історико-культурнійсамобутності населених пунктів. Водночас, безсистемна ліквідація окремих топонімів несе загрозуще більшого збіднення топонімічного розмаїття України через вживання шаблонних назв. Аналіз потенційних кейсів перейменування доводить, що прийняття закону про деколонізацію топонімії може призвести до низки непорозумінь. Адже перейменування також має гармонізуватисяз історичними метанаративами, по відношенню до яких ще має бути досягнута суспільна згода.Це питання колоніального/неколоніального статусу територій сучасної України в складі іншихдержав, питання участі України/українців в Другій світовій війни, це модель української нації,це визначення приналежності/не приналежності тих чи інших постатей до національної історії.Пошук оптимального рішення по перейменуванню має відбуватися із залученням потенційних стейкхолдерів, застосуванням індивідуального підходу до кожної назви та широкого кола інструментів громадського суспільства.
Посилання
2. Гнатюк, О., & Мельничук, А. (2020). Просторово-часові аспекти декомунізації топоніміки міста Києва. Ідеологія і політика, 15(1), 83–114. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005. [Gnatiuk, O., Melnychuk, A. (2020). Spatial-temporal aspects of toponymy decommunization in the city of Kyiv. Ideology and Politics, 15(1), 83–114. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005.]
3. Гоманюк, М. (2017). Декомунізаційні моделі перейменування населених пунктів півдня України (на прикладі Херсонської області). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Географічні науки, 6, 30–37. [Homanyuk, M. (2017). Decommunisation patterns of renaming settlements in the south of Ukraine (the case of Kherson region). Scientific Bulletin of Kherson State University: Series Geographical Sciences, 6, 30–37.]
4. Єрмолаєва, В., & Гончарук, Є. (2018). Скільки вулиць та міст перейменовано у рамках декомунізації? Громадське Радіо. Взято з https://hromadske.radio/podcasts/rankovahvylya/skilky-vulyc-ta-mist-pereymenovanou-ramkah-dekomunizaciyi [Yermolaieva, V., Honcharuk, Ye. 2018. How many streets and cities were renamed as part of decommunization?. Hromadske Radio. Retrieved from https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/skilky-vulyc-ta-mist-pereymenovano-u-ramkahdekomunizaciyi]
5. Зан, Т. (2003). Перейменування та відновлення назв населених пунктів на Закарпатті 90-х років ХХ ст. як індикатор етнокультурних процесів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 8, 50–54. [Zan, T. (2003). Renaming and restoration of settlement place names in Zakarpattia in 1990s as an indicator of ethno-cultural processes. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. History Series, 8, 50–54.]
6. ЛУН Місто. (2022). ЛУН Місто створив карту дерусифікованих вулиць. Взято з https://misto.lun.ua/derusification [LUN City. (2022). LUN City created a map of de-Russified streets. Retrieved from https://misto.lun.ua/derusification.]
7. Лучик, В. (2014). Етимологічний словник топонімів України. Київ: Академія. [Luchyk, V. (2014). Etymological Dictionary of Toponyms of Ukraine. Kyiv: Akademia.].
8. Малес, Л. (2016). Дискурс декомунізації в Києві. Соціологічні студії, 9(2), 16–21. [Males, L. (2016). Decommunization discourse in Kyiv. Sotsiolohichni Studii, 9(2), 16–21.].
9. Малес, Л., & Дейнека, А. (2020). Дискурс декоммунизации Киева в опыте переименований. Ідеологія і політика, 15(1), 115–147. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00006. [Males, L., Deineka, A. (2020). The discourse of Kyiv’s decommunization in the frame of toponymic renaming. Ideology and Politics Journal, 15(1), 115–147. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00006.]
10. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022a). Створено Експертну раду МКІП з питань декомунізації та дерусифікації. Взято з https://mkip.gov.ua/news/7262.html. [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. (2022a). The Expert Council of the Ministry of Culture and Information Policy on issues of decommunization and de-Russification has been created. Retrieved from https://mkip.gov.ua/news/7262.html.]
11. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022b). ТОП-10 найбільш вживаних в Україні «російських» урбанонімів, рекомендованих до перейменування Експертною радою МКІП. Взято з https://mkip.gov.ua/news/7468.html. [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. (2022b). TOP-10 ‘Russian’ hodonyms in Ukraine, recommended for renaming by the Expert Council of the MCIP. Retrieved from https://mkip.gov.ua/news/7468.html.]
12. Міністерство розвитку громад та територій України. (2022). Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (2022.06.03). Взято з https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevoho-samovryaduvannya/administratyvno/kodyfikator-administratyvnoterytorialnyh-odynycz-ta-terytorij-terytorialnyhgromad/kodyfikator-administratyvnoterytorialnyh-odynycz-ta-terytorij-terytorialnyhgromad-2022-06-03/ [Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine. (2022). Codifier of administrative-territorial units and territorial communities (2022.06.03). Retrieved from https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevohosamovryaduvannya/administratyvno/kodyfikator-administratyvno-terytorialnyhodynycz-ta-terytorij-terytorialnyh-gromad/kodyfikator-administratyvno-terytorialnyho d y n y c z - t a - t e r y t o r i j - t e r y t o r i a l n y h - gromad-2022-06-03/]
13. Пасик, Я. (2015). Еврейские земледельческие колонии Юга Украины и Крыма. Взято с http://evkol.ucoz.com.htm. [Pasik, Ya. (2015). Jewish agricultural colonies in the South of Ukraine and Crimea. Retrieved from http://evkol.ucoz.com.htm.]
14. Свєженцев, М. (2017). Переселенський колоніалізм у СРСР: творення повоєнного Криму. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки, 194, 72–81 [Sviezhentsev, M. (2017). Settlement colonialism in USSR: Creation of post-war Crimea. Scientific Notes of Kyiv Mohyla Academy: Historical Sciences, 194, 72–81].
15. Свєженцев, М. (2021). Колонізований півострів: історія Криму в контексті теорії поселенського колоніалізму. Україна Модерна. Взято з https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-vkonteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu. [Sviezhentsev, M. (2021). The colonized peninsula: the history of Crimea in the context of the theory of settler colonialism. Ukraina Moderna. Retrieved from https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimuv-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu]
16. Тронько, П. (ред.). (1968). Історія міст і сіл Української РСР. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. [Tronko, P. (ed.). (1968). History of Cities and Villages of the Ukrainian SSR. Kyiv: Main Editorial Office of Ukrainian Soviet Encyclopedia of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.]
17. Український інститут національної пам’яті. (2022a). МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії й СРСР. Взято з https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/mkipta-uinp-oprylyudnyly-rekomendaciyi-shchodopamyatnyh-obyektiv-povyazanyh-z-istoriyeyuta-kulturoyu-rosiyi-y-srsr [Ukrainian Institute of National Memory. (2022a). Ministry of Culture and Information Policy and Ukrainian Institute of National Memory have published recommendations on monuments related to the history and culture of Russia and the USSR. Retrieved from https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/mkip-tauinp-oprylyudnyly-rekomendaciyi-shchodopamyatnyh-obyektiv-povyazanyh-z-istoriyeyu-takulturoyu-rosiyi-y-srsr]
18. Український інститут національної пам’яті. (2022b). УІНП та МКІП розпочали серію круглих столів «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація у публічному просторі» Взято з https://uinp.gov.ua/prescentr/novyny/uinp-ta-mkip-rozpochaly-seriyukruglyh-stoliv-derusyfikaciya-dekomunizaciyata-dekolonizaciya-u-publichnomu-prostori1 [Ukrainian Institute of National Memory. (2022b). Ukrainian Institute of National Memory and Ministry of Culture and Information Policy started a series of round tables ‘De-Russification, Decommunization and Decolonization in Public Space’. Retrieved from https://uinp.gov.ua/prescentr/novyny/uinp-ta-mkip-rozpochaly-seriyukruglyh-stoliv-derusyfikaciya-dekomunizaciyata-dekolonizaciya-u-publichnomu-prostori1
19. Adebanwi, W. (2012). Glocal naming and shaming: Toponymic (inter)national relations on Lagos and New York’s streets. African Affairs, 111(445), 640–661. https://doi.org/10.1093/afraf/ads055.
20. Adams, L. (2008). Can we apply postcolonial theory to Central Eurasia?” Central Eurasian Studies Review, 7(1), 2–7.
21. Afanasiev, I. (2020). Renaming of streets in Ukrainian regional centers during 2010–2019: offensives and compromises. Ideology and Politics Journal, 16(2), 321–339. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00024.
22. Azaryahu, M. (2011). The critical turn and beyond: The case of commemorative street naming. ACME: An International EJournal for Critical Geographies, 10(1), 28–33.
23. Azaryahu, M. (2019). King George or King David? Renaming the colonial past in Israel. Zeitgeschichte, 46(1), 15–37. https://doi.org/10.14220/zsch.2019.46.1.15.
24. Basik, S. (2020). Rethinking the toponymic politics in Belarus in the 20 – 21 centuries: Toward the post-colonial perspective. Journal of Geography, Politics and Society, 10(3), 5–15. https://doi.org/10.26881/jpgs.2020.3.02.
25. Bigon, L., & Njoh A.J. (2015). The toponymic inscription problematic in urban sub-Saharan Africa: From colonial to postcolonial times. Journal of Asian and African Studies, 50(1), 25–40. https://doi.org/10.1177/0021909613510246.
26. Chernetsky, V., Condee, N., Ram, H., & Spivak G. Ch. (2006). Are we postcolonial? Post-Soviet space. Publications of the Modern Languages Association, 121(3), 819–836.
27. Elster, J. (2003). Emotions and transitional justice. Soundings: An Interdisciplinary Journal, 86(1/2), 17–40.
28. Elster, J. (2004). Closing the Books: Transitional Justice in Historical Perspective. Cambridge: Cambridge University Press.
29. Gnatiuk, O. (2018). The renaming of streets in post-revolutionary Ukraine: Regional strategies to construct a new national identity. Acta Universitatis Carolinae Geographica, 53(2), 119–136. https://doi.org/10.14712/23361980.2018.13.
30. Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2020). Geopolitics of geographical urbanonyms: Evidence from Ukrainian cities. Acta Universitatis Carolinae Geographica, 55(2), 255–268. https://doi.org/10.14712/23361980.2020.19.
31. Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2022). Housing names to suit every taste: neoliberal place-making and toponymic commodification in Kyiv, Ukraine, Eurasian Geography and Economics. https://doi.org/10.1080/15387216.2022.2112250.
32. Hui, D. L. H. (2019). Geopolitics of toponymic inscription in Taiwan: Toponymic hegemony, politicking and resistance. Geopolitics, 24(4), 916–943. https://doi.org/10.1080/14650045.2017.1413644
33. Kadmon, N. (2004). Toponymy and geopolitics: The political use – and misuse – of geographical names. The Cartographic Journal, 41(2), 85–87. https://doi.org/10.1179/000870404X12897.
34. Kołodziejczyk, D., & Şandru, C. (2012). Introduction: On colonialism, communism and east-central Europe – some reflections. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 113–116. https://doi. org/10.1080/17449855.2012.658242.
35. Kovalov, M. (2022). When Lenin becomes Lennon: Decommunization and the politics of memory in Ukraine. Europe-Asia Studies, 74(5), 709–733. https://doi.org/10.1080/09668136.2022.2078478.
36. Kuczabski, A., & Boychuk, A. (2020). Decommunization of urban toponymy in Ukraine: Causes and consequences. Journal of Geography, Politics and Society, 10(4), 8–16. https://doi.org/10.26881/jpgs.2020.4.02.
37. Kudriavtseva, N. (2020). Reconfiguring identities within the cityscape: Ideologies of decommunization renaming in Ukraine. Ideology and Politics Journal, 15(1), 63–82. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00004.
38. Kuzio, T. (2020). Empire loyalism and nationalism in Ukraine and Ireland. Communist and Post-Communist Studies, 53(3), 89–90. https://doi.org/10.1525/cpcs.2020.53.3.88.
39. Lazarus, N. (2012). Spectres haunting: Postcommunism and postcolonialism. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 117–129. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658243.
40. Light, D., & Young, C. (2015). Toponymy as commodity: Exploring the economic dimensions of urban place names. International Journal of
Urban and Regional Research, 39, 435–450. https://doi.org/10.1111/1468-2427.12153
41. Listewnik, M. (2021). A fo bont, bid ben: Colonial and postcolonial ideologies in debates on renaming the Second Severn Crossing. Linguistics Vanguard, 7(5). https://doi.org/10.1515/lingvan-2020-0102.
42. Medway, D., & Warnaby, G. (2014). What’s in a name? Place branding and toponymic commodification. Environment and Planning A: Economy and Space, 46, 153–167. https://doi.org/10.1068/a45571.
43. Moore, D. Ch. (2001). Is the post- in postcolonial the post- in post-Soviet? Toward a global post-colonial critique. Publications of the Modern Language Association, 116(1), 111–128. https://doi.org/10.1632/pmla.2001.116.1.111.
44. Nash, C. (1999). Irish place names: Postcolonial locations.” Transactions of the Institute of British Geographers, 24(4), 457–480.
45. Pettai, E., & Pettai, V. (2015). Transitional and Retrospective Justice in the Baltic States. Cambridge: Cambridge University Press.
46. Rose-Redwood, R., Alderman, D., & Azaryahu, M. (2017). Contemporary issues and future horizons of critical urban toponymy. In R. Rose-Redwood, D. Alderman, M. Azaryahu (eds.), The Political Life of Urban Streetscapes: Naming, Politics, and Place (pp. 309–319). Abingdon, U.K.: Routledge.
47. Rose-Redwood, R., Sotoudehnia, M., & Tretter, E. (2019). Turn your brand into a destination: Toponymic commodification and the branding of place in Dubai and Winnipeg. Urban Geography, 40, 1–24. https://doi.org/10.1080/02723638. 2018.1511191.
48. Rose-Redwood, R., Vuolteenaho, J., Young, C., & Light, D. (2019). Naming rights, place branding, and the tumultuous cultural landscapes of neoliberal urbanism. Urban Geography, 40, 747–761. DOI: https://doi.org/10.1080/02723638.2019.1621125.
49. Różycki, B. (2017). Renaming urban toponymy as a mean of redefining local identity: The case of street decommunization in Poland. Open Political Science, 1, 20–31. https://doi.org/10.1515/openps-2017-0004.
50. Swart, M. (2008). Name changes as symbolic reparation after transition: The examples of Germany and South Africa. German Law Journal, 9(2), 105–120. https://doi.org/10.1017/S2071832200006337.
51. Tucker, B., & Rose-Redwood, R. (2015). De-colonizing the map? Toponymic politics and the rescaling of the Salish Sea. The Canadian Geographer/Le Géographe Canadien, 59(2), 194–206. https://doi.org/10.1111/cag.12140.
52. Velychenko, S. (2002). The issue of Russian colonialism in Ukrainian thought. Dependency, identity and development. Ab Imperio, 1, 328–367. https://doi.org/10.1353/imp.2002.0070.
53. Vuolteenaho, J., & Basik, S. (2022). Onomaturgies of toponymic commodification in Minsk, Belarus. In S. Basik (ed.), Encountering Toponymic Geopolitics: Place Names as a Political Instrument in the Post-Soviet States. (pp. 153–173). Abingdon, U.K.: Routledge.
54. Wanjiru, M. W., & Matsubara, K. (2017). Street toponymy and the decolonisation of the urban landscape in post-colonial Nairobi. Journal of Cultural Geography, 34(1), 1–23. https://doi.org/10.1080/08873631.2016.1203518.
55. Wolfe, P. (1999). Settler Colonialism and the Transformation of Anthropology: The Politics and Poetics of an Ethnographic Event. Writing Past Colonialism Series. London, New York: Cassell.
56. Yeh, Y. T. (2013). ‘Erased place names’ and nation-building: A case study of Singaporean toponyms. Asia-Pacific Research Forum, 59, 119–155.