DECOLONIZATION OF OIKONYMS IN UKRAINE: SEEKING OF OPTIMAL APPROACHES
Keywords:
decolonization, renaming, toponymy, oikonym, Ukraine
Abstract
The purpose of this article, focusing on Ukrainian oikonyms, is to demonstrate that decolonization of toponymy is a complex and non-trivial task. To be effective, it does not have formulaic solutions at the national level, but requires the development of principles, approaches and procedures that should guide local authorities during discussion and decision-making in the field of decolonization of toponymy. To achieve the aim, the authors have defined the categories of oikonyms in the context of decolonization, outlined approaches that can be applied to separate oikonyms in each of the defined categories, and proposed possible options for linguistic correction of the existing place name or choosing a new oikonym depending on the specifics of the situation. The analysis of potential cases proves that competently carried out toponymic changes represent an opportunity not only to restore historical justice, but also to remove formulaic names from the map of Ukraine, emphasizing the geographical and historical-cultural identity of each settlement. At the same time, chaotic and unsystematic elimination of related to decolonization toponyms carries a new threat for toponymic diversity in Ukraine due to the use of formulaic names having no relation to the local history and geography. The analysis of potential cases of renaming proves that the adoption of the law on the decolonization of toponymy can lead to several misunderstandings. After all, the renaming must harmonize with the historical metanarratives, in relation to which public consensus must still be reached. This is the question of the colonial/non-colonial status of present-days Ukrainian lands in other states, the question of the participation of Ukraine/Ukrainians in the World War II, the model of the Ukrainian nation, the definition of approaches to determining the belonging/ non-belonging of certain figures to national history. The search for the optimal solution should take place with the involvement of potential stakeholders, the use of an individual approach to each toponym, and involving a wide range of civil society instruments.
References
1. Верховна Рада України. (2022). Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про географічні назви" щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України». Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2409-20#Text [Verkhovna Rada of Ukraine. (2022). Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine “On the adoption as a basis of the draft Law of Ukraine on amendments to the Law of Ukraine "On Geographical Names" regarding decolonization of toponymy and regulation of the use of geographic names in the Ukrainian settlements”. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2409-20#Text]
2. Гнатюк, О., & Мельничук, А. (2020). Просторово-часові аспекти декомунізації топоніміки міста Києва. Ідеологія і політика, 15(1), 83–114. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005. [Gnatiuk, O., Melnychuk, A. (2020). Spatial-temporal aspects of toponymy decommunization in the city of Kyiv. Ideology and Politics, 15(1), 83–114. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005.]
3. Гоманюк, М. (2017). Декомунізаційні моделі перейменування населених пунктів півдня України (на прикладі Херсонської області). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Географічні науки, 6, 30–37. [Homanyuk, M. (2017). Decommunisation patterns of renaming settlements in the south of Ukraine (the case of Kherson region). Scientific Bulletin of Kherson State University: Series Geographical Sciences, 6, 30–37.]
4. Єрмолаєва, В., & Гончарук, Є. (2018). Скільки вулиць та міст перейменовано у рамках декомунізації? Громадське Радіо. Взято з https://hromadske.radio/podcasts/rankovahvylya/skilky-vulyc-ta-mist-pereymenovanou-ramkah-dekomunizaciyi [Yermolaieva, V., Honcharuk, Ye. 2018. How many streets and cities were renamed as part of decommunization?. Hromadske Radio. Retrieved from https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/skilky-vulyc-ta-mist-pereymenovano-u-ramkahdekomunizaciyi]
5. Зан, Т. (2003). Перейменування та відновлення назв населених пунктів на Закарпатті 90-х років ХХ ст. як індикатор етнокультурних процесів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 8, 50–54. [Zan, T. (2003). Renaming and restoration of settlement place names in Zakarpattia in 1990s as an indicator of ethno-cultural processes. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. History Series, 8, 50–54.]
6. ЛУН Місто. (2022). ЛУН Місто створив карту дерусифікованих вулиць. Взято з https://misto.lun.ua/derusification [LUN City. (2022). LUN City created a map of de-Russified streets. Retrieved from https://misto.lun.ua/derusification.]
7. Лучик, В. (2014). Етимологічний словник топонімів України. Київ: Академія. [Luchyk, V. (2014). Etymological Dictionary of Toponyms of Ukraine. Kyiv: Akademia.].
8. Малес, Л. (2016). Дискурс декомунізації в Києві. Соціологічні студії, 9(2), 16–21. [Males, L. (2016). Decommunization discourse in Kyiv. Sotsiolohichni Studii, 9(2), 16–21.].
9. Малес, Л., & Дейнека, А. (2020). Дискурс декоммунизации Киева в опыте переименований. Ідеологія і політика, 15(1), 115–147. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00006. [Males, L., Deineka, A. (2020). The discourse of Kyiv’s decommunization in the frame of toponymic renaming. Ideology and Politics Journal, 15(1), 115–147. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00006.]
10. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022a). Створено Експертну раду МКІП з питань декомунізації та дерусифікації. Взято з https://mkip.gov.ua/news/7262.html. [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. (2022a). The Expert Council of the Ministry of Culture and Information Policy on issues of decommunization and de-Russification has been created. Retrieved from https://mkip.gov.ua/news/7262.html.]
11. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022b). ТОП-10 найбільш вживаних в Україні «російських» урбанонімів, рекомендованих до перейменування Експертною радою МКІП. Взято з https://mkip.gov.ua/news/7468.html. [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. (2022b). TOP-10 ‘Russian’ hodonyms in Ukraine, recommended for renaming by the Expert Council of the MCIP. Retrieved from https://mkip.gov.ua/news/7468.html.]
12. Міністерство розвитку громад та територій України. (2022). Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (2022.06.03). Взято з https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevoho-samovryaduvannya/administratyvno/kodyfikator-administratyvnoterytorialnyh-odynycz-ta-terytorij-terytorialnyhgromad/kodyfikator-administratyvnoterytorialnyh-odynycz-ta-terytorij-terytorialnyhgromad-2022-06-03/ [Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine. (2022). Codifier of administrative-territorial units and territorial communities (2022.06.03). Retrieved from https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevohosamovryaduvannya/administratyvno/kodyfikator-administratyvno-terytorialnyhodynycz-ta-terytorij-terytorialnyh-gromad/kodyfikator-administratyvno-terytorialnyho d y n y c z - t a - t e r y t o r i j - t e r y t o r i a l n y h - gromad-2022-06-03/]
13. Пасик, Я. (2015). Еврейские земледельческие колонии Юга Украины и Крыма. Взято с http://evkol.ucoz.com.htm. [Pasik, Ya. (2015). Jewish agricultural colonies in the South of Ukraine and Crimea. Retrieved from http://evkol.ucoz.com.htm.]
14. Свєженцев, М. (2017). Переселенський колоніалізм у СРСР: творення повоєнного Криму. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки, 194, 72–81 [Sviezhentsev, M. (2017). Settlement colonialism in USSR: Creation of post-war Crimea. Scientific Notes of Kyiv Mohyla Academy: Historical Sciences, 194, 72–81].
15. Свєженцев, М. (2021). Колонізований півострів: історія Криму в контексті теорії поселенського колоніалізму. Україна Модерна. Взято з https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-vkonteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu. [Sviezhentsev, M. (2021). The colonized peninsula: the history of Crimea in the context of the theory of settler colonialism. Ukraina Moderna. Retrieved from https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimuv-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu]
16. Тронько, П. (ред.). (1968). Історія міст і сіл Української РСР. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. [Tronko, P. (ed.). (1968). History of Cities and Villages of the Ukrainian SSR. Kyiv: Main Editorial Office of Ukrainian Soviet Encyclopedia of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.]
17. Український інститут національної пам’яті. (2022a). МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії й СРСР. Взято з https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/mkipta-uinp-oprylyudnyly-rekomendaciyi-shchodopamyatnyh-obyektiv-povyazanyh-z-istoriyeyuta-kulturoyu-rosiyi-y-srsr [Ukrainian Institute of National Memory. (2022a). Ministry of Culture and Information Policy and Ukrainian Institute of National Memory have published recommendations on monuments related to the history and culture of Russia and the USSR. Retrieved from https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/mkip-tauinp-oprylyudnyly-rekomendaciyi-shchodopamyatnyh-obyektiv-povyazanyh-z-istoriyeyu-takulturoyu-rosiyi-y-srsr]
18. Український інститут національної пам’яті. (2022b). УІНП та МКІП розпочали серію круглих столів «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація у публічному просторі» Взято з https://uinp.gov.ua/prescentr/novyny/uinp-ta-mkip-rozpochaly-seriyukruglyh-stoliv-derusyfikaciya-dekomunizaciyata-dekolonizaciya-u-publichnomu-prostori1 [Ukrainian Institute of National Memory. (2022b). Ukrainian Institute of National Memory and Ministry of Culture and Information Policy started a series of round tables ‘De-Russification, Decommunization and Decolonization in Public Space’. Retrieved from https://uinp.gov.ua/prescentr/novyny/uinp-ta-mkip-rozpochaly-seriyukruglyh-stoliv-derusyfikaciya-dekomunizaciyata-dekolonizaciya-u-publichnomu-prostori1
19. Adebanwi, W. (2012). Glocal naming and shaming: Toponymic (inter)national relations on Lagos and New York’s streets. African Affairs, 111(445), 640–661. https://doi.org/10.1093/afraf/ads055.
20. Adams, L. (2008). Can we apply postcolonial theory to Central Eurasia?” Central Eurasian Studies Review, 7(1), 2–7.
21. Afanasiev, I. (2020). Renaming of streets in Ukrainian regional centers during 2010–2019: offensives and compromises. Ideology and Politics Journal, 16(2), 321–339. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00024.
22. Azaryahu, M. (2011). The critical turn and beyond: The case of commemorative street naming. ACME: An International EJournal for Critical Geographies, 10(1), 28–33.
23. Azaryahu, M. (2019). King George or King David? Renaming the colonial past in Israel. Zeitgeschichte, 46(1), 15–37. https://doi.org/10.14220/zsch.2019.46.1.15.
24. Basik, S. (2020). Rethinking the toponymic politics in Belarus in the 20 – 21 centuries: Toward the post-colonial perspective. Journal of Geography, Politics and Society, 10(3), 5–15. https://doi.org/10.26881/jpgs.2020.3.02.
25. Bigon, L., & Njoh A.J. (2015). The toponymic inscription problematic in urban sub-Saharan Africa: From colonial to postcolonial times. Journal of Asian and African Studies, 50(1), 25–40. https://doi.org/10.1177/0021909613510246.
26. Chernetsky, V., Condee, N., Ram, H., & Spivak G. Ch. (2006). Are we postcolonial? Post-Soviet space. Publications of the Modern Languages Association, 121(3), 819–836.
27. Elster, J. (2003). Emotions and transitional justice. Soundings: An Interdisciplinary Journal, 86(1/2), 17–40.
28. Elster, J. (2004). Closing the Books: Transitional Justice in Historical Perspective. Cambridge: Cambridge University Press.
29. Gnatiuk, O. (2018). The renaming of streets in post-revolutionary Ukraine: Regional strategies to construct a new national identity. Acta Universitatis Carolinae Geographica, 53(2), 119–136. https://doi.org/10.14712/23361980.2018.13.
30. Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2020). Geopolitics of geographical urbanonyms: Evidence from Ukrainian cities. Acta Universitatis Carolinae Geographica, 55(2), 255–268. https://doi.org/10.14712/23361980.2020.19.
31. Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2022). Housing names to suit every taste: neoliberal place-making and toponymic commodification in Kyiv, Ukraine, Eurasian Geography and Economics. https://doi.org/10.1080/15387216.2022.2112250.
32. Hui, D. L. H. (2019). Geopolitics of toponymic inscription in Taiwan: Toponymic hegemony, politicking and resistance. Geopolitics, 24(4), 916–943. https://doi.org/10.1080/14650045.2017.1413644
33. Kadmon, N. (2004). Toponymy and geopolitics: The political use – and misuse – of geographical names. The Cartographic Journal, 41(2), 85–87. https://doi.org/10.1179/000870404X12897.
34. Kołodziejczyk, D., & Şandru, C. (2012). Introduction: On colonialism, communism and east-central Europe – some reflections. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 113–116. https://doi. org/10.1080/17449855.2012.658242.
35. Kovalov, M. (2022). When Lenin becomes Lennon: Decommunization and the politics of memory in Ukraine. Europe-Asia Studies, 74(5), 709–733. https://doi.org/10.1080/09668136.2022.2078478.
36. Kuczabski, A., & Boychuk, A. (2020). Decommunization of urban toponymy in Ukraine: Causes and consequences. Journal of Geography, Politics and Society, 10(4), 8–16. https://doi.org/10.26881/jpgs.2020.4.02.
37. Kudriavtseva, N. (2020). Reconfiguring identities within the cityscape: Ideologies of decommunization renaming in Ukraine. Ideology and Politics Journal, 15(1), 63–82. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00004.
38. Kuzio, T. (2020). Empire loyalism and nationalism in Ukraine and Ireland. Communist and Post-Communist Studies, 53(3), 89–90. https://doi.org/10.1525/cpcs.2020.53.3.88.
39. Lazarus, N. (2012). Spectres haunting: Postcommunism and postcolonialism. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 117–129. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658243.
40. Light, D., & Young, C. (2015). Toponymy as commodity: Exploring the economic dimensions of urban place names. International Journal of
Urban and Regional Research, 39, 435–450. https://doi.org/10.1111/1468-2427.12153
41. Listewnik, M. (2021). A fo bont, bid ben: Colonial and postcolonial ideologies in debates on renaming the Second Severn Crossing. Linguistics Vanguard, 7(5). https://doi.org/10.1515/lingvan-2020-0102.
42. Medway, D., & Warnaby, G. (2014). What’s in a name? Place branding and toponymic commodification. Environment and Planning A: Economy and Space, 46, 153–167. https://doi.org/10.1068/a45571.
43. Moore, D. Ch. (2001). Is the post- in postcolonial the post- in post-Soviet? Toward a global post-colonial critique. Publications of the Modern Language Association, 116(1), 111–128. https://doi.org/10.1632/pmla.2001.116.1.111.
44. Nash, C. (1999). Irish place names: Postcolonial locations.” Transactions of the Institute of British Geographers, 24(4), 457–480.
45. Pettai, E., & Pettai, V. (2015). Transitional and Retrospective Justice in the Baltic States. Cambridge: Cambridge University Press.
46. Rose-Redwood, R., Alderman, D., & Azaryahu, M. (2017). Contemporary issues and future horizons of critical urban toponymy. In R. Rose-Redwood, D. Alderman, M. Azaryahu (eds.), The Political Life of Urban Streetscapes: Naming, Politics, and Place (pp. 309–319). Abingdon, U.K.: Routledge.
47. Rose-Redwood, R., Sotoudehnia, M., & Tretter, E. (2019). Turn your brand into a destination: Toponymic commodification and the branding of place in Dubai and Winnipeg. Urban Geography, 40, 1–24. https://doi.org/10.1080/02723638. 2018.1511191.
48. Rose-Redwood, R., Vuolteenaho, J., Young, C., & Light, D. (2019). Naming rights, place branding, and the tumultuous cultural landscapes of neoliberal urbanism. Urban Geography, 40, 747–761. DOI: https://doi.org/10.1080/02723638.2019.1621125.
49. Różycki, B. (2017). Renaming urban toponymy as a mean of redefining local identity: The case of street decommunization in Poland. Open Political Science, 1, 20–31. https://doi.org/10.1515/openps-2017-0004.
50. Swart, M. (2008). Name changes as symbolic reparation after transition: The examples of Germany and South Africa. German Law Journal, 9(2), 105–120. https://doi.org/10.1017/S2071832200006337.
51. Tucker, B., & Rose-Redwood, R. (2015). De-colonizing the map? Toponymic politics and the rescaling of the Salish Sea. The Canadian Geographer/Le Géographe Canadien, 59(2), 194–206. https://doi.org/10.1111/cag.12140.
52. Velychenko, S. (2002). The issue of Russian colonialism in Ukrainian thought. Dependency, identity and development. Ab Imperio, 1, 328–367. https://doi.org/10.1353/imp.2002.0070.
53. Vuolteenaho, J., & Basik, S. (2022). Onomaturgies of toponymic commodification in Minsk, Belarus. In S. Basik (ed.), Encountering Toponymic Geopolitics: Place Names as a Political Instrument in the Post-Soviet States. (pp. 153–173). Abingdon, U.K.: Routledge.
54. Wanjiru, M. W., & Matsubara, K. (2017). Street toponymy and the decolonisation of the urban landscape in post-colonial Nairobi. Journal of Cultural Geography, 34(1), 1–23. https://doi.org/10.1080/08873631.2016.1203518.
55. Wolfe, P. (1999). Settler Colonialism and the Transformation of Anthropology: The Politics and Poetics of an Ethnographic Event. Writing Past Colonialism Series. London, New York: Cassell.
56. Yeh, Y. T. (2013). ‘Erased place names’ and nation-building: A case study of Singaporean toponyms. Asia-Pacific Research Forum, 59, 119–155.
2. Гнатюк, О., & Мельничук, А. (2020). Просторово-часові аспекти декомунізації топоніміки міста Києва. Ідеологія і політика, 15(1), 83–114. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005. [Gnatiuk, O., Melnychuk, A. (2020). Spatial-temporal aspects of toponymy decommunization in the city of Kyiv. Ideology and Politics, 15(1), 83–114. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005.]
3. Гоманюк, М. (2017). Декомунізаційні моделі перейменування населених пунктів півдня України (на прикладі Херсонської області). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Географічні науки, 6, 30–37. [Homanyuk, M. (2017). Decommunisation patterns of renaming settlements in the south of Ukraine (the case of Kherson region). Scientific Bulletin of Kherson State University: Series Geographical Sciences, 6, 30–37.]
4. Єрмолаєва, В., & Гончарук, Є. (2018). Скільки вулиць та міст перейменовано у рамках декомунізації? Громадське Радіо. Взято з https://hromadske.radio/podcasts/rankovahvylya/skilky-vulyc-ta-mist-pereymenovanou-ramkah-dekomunizaciyi [Yermolaieva, V., Honcharuk, Ye. 2018. How many streets and cities were renamed as part of decommunization?. Hromadske Radio. Retrieved from https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/skilky-vulyc-ta-mist-pereymenovano-u-ramkahdekomunizaciyi]
5. Зан, Т. (2003). Перейменування та відновлення назв населених пунктів на Закарпатті 90-х років ХХ ст. як індикатор етнокультурних процесів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 8, 50–54. [Zan, T. (2003). Renaming and restoration of settlement place names in Zakarpattia in 1990s as an indicator of ethno-cultural processes. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. History Series, 8, 50–54.]
6. ЛУН Місто. (2022). ЛУН Місто створив карту дерусифікованих вулиць. Взято з https://misto.lun.ua/derusification [LUN City. (2022). LUN City created a map of de-Russified streets. Retrieved from https://misto.lun.ua/derusification.]
7. Лучик, В. (2014). Етимологічний словник топонімів України. Київ: Академія. [Luchyk, V. (2014). Etymological Dictionary of Toponyms of Ukraine. Kyiv: Akademia.].
8. Малес, Л. (2016). Дискурс декомунізації в Києві. Соціологічні студії, 9(2), 16–21. [Males, L. (2016). Decommunization discourse in Kyiv. Sotsiolohichni Studii, 9(2), 16–21.].
9. Малес, Л., & Дейнека, А. (2020). Дискурс декоммунизации Киева в опыте переименований. Ідеологія і політика, 15(1), 115–147. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00006. [Males, L., Deineka, A. (2020). The discourse of Kyiv’s decommunization in the frame of toponymic renaming. Ideology and Politics Journal, 15(1), 115–147. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00006.]
10. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022a). Створено Експертну раду МКІП з питань декомунізації та дерусифікації. Взято з https://mkip.gov.ua/news/7262.html. [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. (2022a). The Expert Council of the Ministry of Culture and Information Policy on issues of decommunization and de-Russification has been created. Retrieved from https://mkip.gov.ua/news/7262.html.]
11. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022b). ТОП-10 найбільш вживаних в Україні «російських» урбанонімів, рекомендованих до перейменування Експертною радою МКІП. Взято з https://mkip.gov.ua/news/7468.html. [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. (2022b). TOP-10 ‘Russian’ hodonyms in Ukraine, recommended for renaming by the Expert Council of the MCIP. Retrieved from https://mkip.gov.ua/news/7468.html.]
12. Міністерство розвитку громад та територій України. (2022). Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (2022.06.03). Взято з https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevoho-samovryaduvannya/administratyvno/kodyfikator-administratyvnoterytorialnyh-odynycz-ta-terytorij-terytorialnyhgromad/kodyfikator-administratyvnoterytorialnyh-odynycz-ta-terytorij-terytorialnyhgromad-2022-06-03/ [Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine. (2022). Codifier of administrative-territorial units and territorial communities (2022.06.03). Retrieved from https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevohosamovryaduvannya/administratyvno/kodyfikator-administratyvno-terytorialnyhodynycz-ta-terytorij-terytorialnyh-gromad/kodyfikator-administratyvno-terytorialnyho d y n y c z - t a - t e r y t o r i j - t e r y t o r i a l n y h - gromad-2022-06-03/]
13. Пасик, Я. (2015). Еврейские земледельческие колонии Юга Украины и Крыма. Взято с http://evkol.ucoz.com.htm. [Pasik, Ya. (2015). Jewish agricultural colonies in the South of Ukraine and Crimea. Retrieved from http://evkol.ucoz.com.htm.]
14. Свєженцев, М. (2017). Переселенський колоніалізм у СРСР: творення повоєнного Криму. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки, 194, 72–81 [Sviezhentsev, M. (2017). Settlement colonialism in USSR: Creation of post-war Crimea. Scientific Notes of Kyiv Mohyla Academy: Historical Sciences, 194, 72–81].
15. Свєженцев, М. (2021). Колонізований півострів: історія Криму в контексті теорії поселенського колоніалізму. Україна Модерна. Взято з https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-vkonteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu. [Sviezhentsev, M. (2021). The colonized peninsula: the history of Crimea in the context of the theory of settler colonialism. Ukraina Moderna. Retrieved from https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimuv-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu]
16. Тронько, П. (ред.). (1968). Історія міст і сіл Української РСР. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. [Tronko, P. (ed.). (1968). History of Cities and Villages of the Ukrainian SSR. Kyiv: Main Editorial Office of Ukrainian Soviet Encyclopedia of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.]
17. Український інститут національної пам’яті. (2022a). МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії й СРСР. Взято з https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/mkipta-uinp-oprylyudnyly-rekomendaciyi-shchodopamyatnyh-obyektiv-povyazanyh-z-istoriyeyuta-kulturoyu-rosiyi-y-srsr [Ukrainian Institute of National Memory. (2022a). Ministry of Culture and Information Policy and Ukrainian Institute of National Memory have published recommendations on monuments related to the history and culture of Russia and the USSR. Retrieved from https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/mkip-tauinp-oprylyudnyly-rekomendaciyi-shchodopamyatnyh-obyektiv-povyazanyh-z-istoriyeyu-takulturoyu-rosiyi-y-srsr]
18. Український інститут національної пам’яті. (2022b). УІНП та МКІП розпочали серію круглих столів «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація у публічному просторі» Взято з https://uinp.gov.ua/prescentr/novyny/uinp-ta-mkip-rozpochaly-seriyukruglyh-stoliv-derusyfikaciya-dekomunizaciyata-dekolonizaciya-u-publichnomu-prostori1 [Ukrainian Institute of National Memory. (2022b). Ukrainian Institute of National Memory and Ministry of Culture and Information Policy started a series of round tables ‘De-Russification, Decommunization and Decolonization in Public Space’. Retrieved from https://uinp.gov.ua/prescentr/novyny/uinp-ta-mkip-rozpochaly-seriyukruglyh-stoliv-derusyfikaciya-dekomunizaciyata-dekolonizaciya-u-publichnomu-prostori1
19. Adebanwi, W. (2012). Glocal naming and shaming: Toponymic (inter)national relations on Lagos and New York’s streets. African Affairs, 111(445), 640–661. https://doi.org/10.1093/afraf/ads055.
20. Adams, L. (2008). Can we apply postcolonial theory to Central Eurasia?” Central Eurasian Studies Review, 7(1), 2–7.
21. Afanasiev, I. (2020). Renaming of streets in Ukrainian regional centers during 2010–2019: offensives and compromises. Ideology and Politics Journal, 16(2), 321–339. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00024.
22. Azaryahu, M. (2011). The critical turn and beyond: The case of commemorative street naming. ACME: An International EJournal for Critical Geographies, 10(1), 28–33.
23. Azaryahu, M. (2019). King George or King David? Renaming the colonial past in Israel. Zeitgeschichte, 46(1), 15–37. https://doi.org/10.14220/zsch.2019.46.1.15.
24. Basik, S. (2020). Rethinking the toponymic politics in Belarus in the 20 – 21 centuries: Toward the post-colonial perspective. Journal of Geography, Politics and Society, 10(3), 5–15. https://doi.org/10.26881/jpgs.2020.3.02.
25. Bigon, L., & Njoh A.J. (2015). The toponymic inscription problematic in urban sub-Saharan Africa: From colonial to postcolonial times. Journal of Asian and African Studies, 50(1), 25–40. https://doi.org/10.1177/0021909613510246.
26. Chernetsky, V., Condee, N., Ram, H., & Spivak G. Ch. (2006). Are we postcolonial? Post-Soviet space. Publications of the Modern Languages Association, 121(3), 819–836.
27. Elster, J. (2003). Emotions and transitional justice. Soundings: An Interdisciplinary Journal, 86(1/2), 17–40.
28. Elster, J. (2004). Closing the Books: Transitional Justice in Historical Perspective. Cambridge: Cambridge University Press.
29. Gnatiuk, O. (2018). The renaming of streets in post-revolutionary Ukraine: Regional strategies to construct a new national identity. Acta Universitatis Carolinae Geographica, 53(2), 119–136. https://doi.org/10.14712/23361980.2018.13.
30. Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2020). Geopolitics of geographical urbanonyms: Evidence from Ukrainian cities. Acta Universitatis Carolinae Geographica, 55(2), 255–268. https://doi.org/10.14712/23361980.2020.19.
31. Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2022). Housing names to suit every taste: neoliberal place-making and toponymic commodification in Kyiv, Ukraine, Eurasian Geography and Economics. https://doi.org/10.1080/15387216.2022.2112250.
32. Hui, D. L. H. (2019). Geopolitics of toponymic inscription in Taiwan: Toponymic hegemony, politicking and resistance. Geopolitics, 24(4), 916–943. https://doi.org/10.1080/14650045.2017.1413644
33. Kadmon, N. (2004). Toponymy and geopolitics: The political use – and misuse – of geographical names. The Cartographic Journal, 41(2), 85–87. https://doi.org/10.1179/000870404X12897.
34. Kołodziejczyk, D., & Şandru, C. (2012). Introduction: On colonialism, communism and east-central Europe – some reflections. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 113–116. https://doi. org/10.1080/17449855.2012.658242.
35. Kovalov, M. (2022). When Lenin becomes Lennon: Decommunization and the politics of memory in Ukraine. Europe-Asia Studies, 74(5), 709–733. https://doi.org/10.1080/09668136.2022.2078478.
36. Kuczabski, A., & Boychuk, A. (2020). Decommunization of urban toponymy in Ukraine: Causes and consequences. Journal of Geography, Politics and Society, 10(4), 8–16. https://doi.org/10.26881/jpgs.2020.4.02.
37. Kudriavtseva, N. (2020). Reconfiguring identities within the cityscape: Ideologies of decommunization renaming in Ukraine. Ideology and Politics Journal, 15(1), 63–82. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00004.
38. Kuzio, T. (2020). Empire loyalism and nationalism in Ukraine and Ireland. Communist and Post-Communist Studies, 53(3), 89–90. https://doi.org/10.1525/cpcs.2020.53.3.88.
39. Lazarus, N. (2012). Spectres haunting: Postcommunism and postcolonialism. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 117–129. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658243.
40. Light, D., & Young, C. (2015). Toponymy as commodity: Exploring the economic dimensions of urban place names. International Journal of
Urban and Regional Research, 39, 435–450. https://doi.org/10.1111/1468-2427.12153
41. Listewnik, M. (2021). A fo bont, bid ben: Colonial and postcolonial ideologies in debates on renaming the Second Severn Crossing. Linguistics Vanguard, 7(5). https://doi.org/10.1515/lingvan-2020-0102.
42. Medway, D., & Warnaby, G. (2014). What’s in a name? Place branding and toponymic commodification. Environment and Planning A: Economy and Space, 46, 153–167. https://doi.org/10.1068/a45571.
43. Moore, D. Ch. (2001). Is the post- in postcolonial the post- in post-Soviet? Toward a global post-colonial critique. Publications of the Modern Language Association, 116(1), 111–128. https://doi.org/10.1632/pmla.2001.116.1.111.
44. Nash, C. (1999). Irish place names: Postcolonial locations.” Transactions of the Institute of British Geographers, 24(4), 457–480.
45. Pettai, E., & Pettai, V. (2015). Transitional and Retrospective Justice in the Baltic States. Cambridge: Cambridge University Press.
46. Rose-Redwood, R., Alderman, D., & Azaryahu, M. (2017). Contemporary issues and future horizons of critical urban toponymy. In R. Rose-Redwood, D. Alderman, M. Azaryahu (eds.), The Political Life of Urban Streetscapes: Naming, Politics, and Place (pp. 309–319). Abingdon, U.K.: Routledge.
47. Rose-Redwood, R., Sotoudehnia, M., & Tretter, E. (2019). Turn your brand into a destination: Toponymic commodification and the branding of place in Dubai and Winnipeg. Urban Geography, 40, 1–24. https://doi.org/10.1080/02723638. 2018.1511191.
48. Rose-Redwood, R., Vuolteenaho, J., Young, C., & Light, D. (2019). Naming rights, place branding, and the tumultuous cultural landscapes of neoliberal urbanism. Urban Geography, 40, 747–761. DOI: https://doi.org/10.1080/02723638.2019.1621125.
49. Różycki, B. (2017). Renaming urban toponymy as a mean of redefining local identity: The case of street decommunization in Poland. Open Political Science, 1, 20–31. https://doi.org/10.1515/openps-2017-0004.
50. Swart, M. (2008). Name changes as symbolic reparation after transition: The examples of Germany and South Africa. German Law Journal, 9(2), 105–120. https://doi.org/10.1017/S2071832200006337.
51. Tucker, B., & Rose-Redwood, R. (2015). De-colonizing the map? Toponymic politics and the rescaling of the Salish Sea. The Canadian Geographer/Le Géographe Canadien, 59(2), 194–206. https://doi.org/10.1111/cag.12140.
52. Velychenko, S. (2002). The issue of Russian colonialism in Ukrainian thought. Dependency, identity and development. Ab Imperio, 1, 328–367. https://doi.org/10.1353/imp.2002.0070.
53. Vuolteenaho, J., & Basik, S. (2022). Onomaturgies of toponymic commodification in Minsk, Belarus. In S. Basik (ed.), Encountering Toponymic Geopolitics: Place Names as a Political Instrument in the Post-Soviet States. (pp. 153–173). Abingdon, U.K.: Routledge.
54. Wanjiru, M. W., & Matsubara, K. (2017). Street toponymy and the decolonisation of the urban landscape in post-colonial Nairobi. Journal of Cultural Geography, 34(1), 1–23. https://doi.org/10.1080/08873631.2016.1203518.
55. Wolfe, P. (1999). Settler Colonialism and the Transformation of Anthropology: The Politics and Poetics of an Ethnographic Event. Writing Past Colonialism Series. London, New York: Cassell.
56. Yeh, Y. T. (2013). ‘Erased place names’ and nation-building: A case study of Singaporean toponyms. Asia-Pacific Research Forum, 59, 119–155.
Published
2023-01-11
Pages
18-35
Section
SECTION 1 SOCIO-GEOGRAPHICAL RESEARCHES
