ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ «ЦЕНТР–ПЕРИФЕРІЯ»: ТЕСТУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  • О.В. Ващенко
Ключові слова: центр, периферія, Київська область, трудовий потенціал

Анотація

Уже зараз у більшості сегментів економіки виникають нові для України факти дефіциту тру- дових ресурсів. Формування та використання трудового потенціалу України є досить поляризо- ваним. По-перше, це зумовлено різним ступенем сприятливості суспільно-географічного поло- ження адміністративно-територіальних утворень країни. По-друге, що за своєю суттю є досить вираженим наслідком із першого, існування нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України створює різні умови функціонування ринку праці та відтворення трудових ресур- сів. По-третє, розвиток трудового потенціалу будь-якого регіону країни в основному залежить від різносторонніх програм і стратегій соціально-економічного розвитку на різних таксономічних рівнях управління. Для просторової делімітації центр–периферії розвитку трудового потенціалу Київської області було проаналізовано динаміку інтегрального рангу розвитку трудового потенціалу за 2010– 2016 рр. у розрізі районів, кластеризацію районів за рівнем розвитку трудового потенціалу, типі- зацію районів за величиною базового приросту інтегрального рангу розвитку трудового потенці- алу та порядок сусідства районів стосовно м. Києва. Основними методами роботи стали сполучне застосування індексних методів, факторного та кластерного аналізу. Завданням дослідження стало тестування положень концепції «Центр– Периферія» на матеріалах трудового потенціалу населення Київської області. Результати аналізу допомогли ідентифікувати чотири різні типи районів Київської області за центр-периферійною ознакою розвитку трудового потенціалу протягом 2010–2016 рр.: 1) райони центрального типу, або райони-ядра/центральні райони; 2) райони напівпериферійного типу, або напівпериферійні райони; 3) райони периферійного типу, або периферійні райони; 4) райони лакунарного типу, або лакунарні райони (райони, що є винятками із правил центр-периферій- ного просторового розподілу). Райони-ядра, або центральні райони, – це райони-лідери за рівнем розвитку трудового потенціалу, що фактично формують єдиний пояс випереджаючого розвитку трудового потенціалу серед усіх досліджуваних районів. Напівпериферія розвитку трудового потенціалу у Київській області об’єднує у собі всю можливу палітру районів-сусідів Києва, що досить сильно проявляється на характері та рівні розвитку трудового потенціалу кожного напівп- ериферійного мікрорегіону. Мікрорегіони периферійного типу – райони-аутсайдери за рівнем розвитку трудового потенціалу. Тип лакунарних районів має лише одного представника, який формує окремий просторовий осередок у територіальній організації центр–периферії розвитку трудового потенціалу.

Посилання

1. Білорус Т. (2012). Трудовий потенціал України: сучасний стан та перспективи розвитку. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. № 137. С. 42–45 [Belarus T. (2012). Labor potential of Ukraine: current status and prospects. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy. No. 137. P. 42–45 (in Ukrainian)].
2. Бендасюк О.О. (2010). Особливості розвитку трудового потенціалу України в умовах переходу до інноваційної моделі економіки. Регіональна економіка. № 1. С. 172–177 [Bendasyuk O. (2010). Features of development of labor potential of Ukraine in the conditions of transition to innovative model of economy. Regional economy. No. 1. P. 172–177 (in Ukrainian)].
3. Udovychenko, V., Melnychuk, A., Gnatiuk, O., & Ostapenko, P. (2017). Decentralization reform in Ukraine: assessment of the chosen transformation model. European Spatial Research and Policy. Vol. 24 (1). P. 23–40 (in English).
4. Драгунова Т. (2008). Характеристика трудового потенціалу населення Східного Поділля та Центрального Придніпров’я. Україна: аспекти праці. № 7 [Dragunova T. (2008). Characteristics of the labor potential of the population of Eastern Podillya and Central Dnieper. Ukraine: aspects of work. No. 7. P. 38–45 (in Ukrainian)].
5. Дулуб Л.М. (2005). Фактори формування та розвитку трудового потенціалу. Коммунальное хозяйство городов. № 61. С. 273–277 [Dulub L. (2005). Factors of formation and development of labor potential. Communal economy of cities. No. 61. P. 273–277 (in Ukrainian)].
6. Herod A. (1997). From a Geography of Labor to a Labor Geography: Labor’s Spatial Fix and the Geography of Capitalism. Antipode. Vol. 29. P. 1–31. (in English).
7. Логвин М.М. (2002). Трудовий потенціал Полтавської області і його територіальна організація : автореф. дис. … канд. геогр. наук : 11.00.02. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ. 17 с.
[Logvin M. (2002) Labor potential of Poltava region and its territorial organization: author’s ref. dis. Cand. geogr. Sciences: 11.00.02. Kyiv. nat. Univ. named Taras Shevchenko. Kyiv. 17 p. (in Ukrainian)].
8. Логвин М.М. (2002). Локальні ринки праці в контексті територіальної організації працересурсного потенціалу. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія «Географія». Вип. 3. С. 114–118 [Logvin M. (2002). Local labor markets in the context of territorial organization of labor potential. Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Geography. Issue 3. P. 114–118 (in Ukrainian)].
9. Мархонос С.М. (2009). Аналіз чинників формування працересурсного потенціалу туристичної сфери України. Економічна та соціальна географія. Вип. 59. С. 87–93 [Markhonos S. (2009). Analysis of factors forming the labor potential of the tourism sector of Ukraine. Economic and social geography. Issue 59. P. 87–93 (in Ukrainian)].
10. Матвієнко В.М., Матвієнко Н.М. (2003). Основи методики індикативного планування працересурсного потенціалу сільського адміністративного району. Економічна та соціальна географія. Вип. 54. С. 47–55 [Matvienko V., Matvienko N. (2003). Fundamentals of methods of indicative planning of labor potential of the rural administrative district. Economic and social geography. Issue 54. P. 47–55 (in Ukrainian)].
11. Мезенцев К.В., Мезенцева Н.І. (2010). Зовнішні трудові міграції в контексті зайнятості на ринку праці України. Вісн. Київ. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Географія. Вип. 57. С. 8–10 [Mezentsev K., Mezentseva N. (2010). External labor migration in the context of employment in the labor market of Ukraine. Visn. Kiev. un-tu them. T.G. Shevchenko. Geography. Issue 57. P. 8–10 (in Ukrainian)].
12. Мезенцев К.В., Мезенцева Н.І., Мостова І.О., Сайчук В.С. (2014). Географія праці: сучасні концепти та ринки праці регіонів : навчальний посібник. Київ : Вид.-поліграф. центр «Київ. ун-т». 190 с.
[Mezentsev K., Mezentseva N., Mostova I., Saichuk V. (2014). Geography of labor: modern concepts and labor markets of regions: manual. Kyiv: Publisher-polygraph. center “Kyiv. University”. 190 p. (in Ukrainian)].
13. Нємець Л.М., Сегіда К.Ю. (2009). Причинно-наслідковий взаємозв’язок економічного і демографічного розвитку суспільства. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія : зб. наук. пр. Харків. № 882. С. 151–156 [Nemets L., Segida K. (2009). Causal relationship of economic and demographic development of society. Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University. Geology. Geography. Ecology: Coll. Science. Kharkiv. No. 882. P. 151–156 (in Ukrainian)].
14. Пилипенко І.О. (2010). Методи та прийоми розподілу геопростору за ознаками «Центр–Периферія». Економічна та соціальна географія : наук. зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. Вип. 60. С. 29–37 [Pilipenko I. (2010). Methods and techniques of geospatial distribution on the basis of “Center – Periphery”. Economic and social geography : Science. zb. / Ed. Col.: S.I. Ishchuk (ed.) and others. Issue 60. P. 29–37 (in Ukrainian)].
15. Пилипенко І.О. (2015) Суспільно-географічна периферія: концепція, параметризація і делімітація : монографія. Херсон : Грінь Д.С., 264 с.
[Pilipenko I. (2015). Socio-geographical periphery: concept, parameterization and delimitation: Monograph. Kherson: Green D.S., 264 p. (in Ukrainian)].
16. Сегіда К., Лозицька В. (2014). Особливості використання працересурсного потенціалу Харківської області. Часопис соціально-економічної географії. Т. 17, № 2. С. 86–92 [Segida K., Lozytska V. (2014). Features of the use of labor potential of the Kharkiv region. Journal of Socio-Economic Geography. T. 17, No. 2. P. 86–92 (in Ukrainian)].
17. Ващенко О.В. (2018) Система методів суспільно-географічного дослідження трудового потенціалу регіону. Регіон-2018: стратегія оптимального розвитку : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 8–9 листопада). Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018. С. 72–759 [Vashchenko O. (2018). System of methods of socio-geographical study of the labor potential of the region. Region-2018 : strategy of optimal development: materials of the international scientific-practical conference (Kharkiv, November 8–9). Kharkiv: VN Karazin KhNU, 2018. P. 72–759 [(in Ukrainian)].
Опубліковано
2021-07-22
Сторінки
7-12
Розділ
СЕКЦІЯ 1 СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ