ВПЛИВ РЕЛІГІЇ НА АНТРОПОГЕННУ ТРАНСФОРМАЦІЮ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕНКОРАНСЬКОГО ПРИРОДНОГО РАЙОНУ АЗЕРБАЙДЖАНУ)

Ключові слова: агроландшафт, агроіригація, трансформація, антропогенний комплекс, екологічна проблема, диференціація, ландшафт

Анотація

Складність геолого-геоморфологічного, кліматичного та рослинного покриву характерна длятериторії Ленкоранської області, розташованої в географічній системі координат WGS84 (WorldGeodetic System 1984) між широтами 38°24´ і 39°31´ північної, між довготами 47°59´ і 49°14´. Завдяки їхній взаємодії на території області сформувалися різноманітні природні територіальні комплекси – ландшафти. Положення Каспійського узбережжя Ленкоранського природного району таскладність його орографії створили специфічні умови в регіоні. Каспійське море стало активною силою не тільки в русі повітряних мас, а й у трансгресії та регресії в різний час. Структура земногопокриву районів, які найшвидше звільняються під Каспійським морем, відрізняється від площі,що вивільняється найшвидше. Ця різниця стає серйозним фактором родючості і продуктивностіґрунту. Ландшафти, створені внаслідок зменшення кількості опадів під час сходження на високігори, створили на території Ленкоранського природного району природні особливості, які відрізняються від інших гірських районів республіки. Ця відмінність також пов’язана з тим, що ціландшафти зазнають різного рівня антропогенного впливу людини.Важливу роль у розселенні населення відіграє взаємодія низки природних факторів. Ми досліджуємо роль чинника полегшення в цих факторах. Складність рельєфу природного регіону справляє серйозний вплив на розселення населення, і внаслідок цих впливів природні ландшафти нарізних абсолютних висотах трансформувалися відповідно до кількості людей, які там проживають, видів діяльності, тобто має місце антропогенна трансформація. За ступенем впливу на ландшафт різниться не тільки кількість людей, а й напрям зайнятості населення. Сприятливі кліматичні умови території Ленкоранського природного району забезпечили давню сільськогосподарську діяльність населення. На сьогодні наявний активний вплив на ландшафт груп населення,які займаються землеробською та тваринницькою діяльністю. Наприклад, у Талішських горах,головній орографічній одиниці Ленкоранського природного району, з абсолютною висотою 1700метрів і більше, можна випасати до 6 голів великої рогатої худоби на гектар, випас більше 6 тваринприскорює ерозію ґрунтів і природне перетворення ландшафту. У районах з низькими кліматичними умовами створення останніми роками об’єктів культурно-ландшафтних комплексів черезантропогенний вплив призвело до зміни природних ландшафтів. Розселення населення більшоюмірою залежить від кліматичних умов, а кліматичні умови, як і низка інших факторів, залежатьвід рельєфу. Найсучасніша карта нахилу природного регіону, карта вертикального поділу рельєфумісцевості, карта горизонтального поділу рельєфу місцевості, карта населення місцевості тощобули проаналізовані. Проаналізовано також роль фактора рельєфу в антропогенізації ландшафтів.

Посилання

1. Qəribov Y.Ə., İsmayılova N.S. (2015). Böyük qafqazin şimal – şərq yamaci aqroirriqasiya landşaftlari strukturunun tədqiqi. Azərbaycan Respublikasının müasir antropogen landşaft xəritəsi. AMEA akad. H.Ə. Əliyev adına Coğrafiya İnstitutu, Azərbaycan Coğrafiya Cəmiyyəti. Coğrafiya və təbii resurslar, № 1. [Garibov Y.A., Ismayilova N.S. (2015). Study of the structure of agricultural landscapes of the northeast slip of the great Caucasus. Modern anthropogenic landscape map of the Republic of Azerbaijan. ANAS acad. Institute of Geography named after H.A. Aliyev, Azerbaijan Geographical Society. Geography and Natural Resources, No. 1. URL: https://gsaz.az/ci/CORAFYA_V_TB_RESURSLAR/Co%c4%9frafiya_ v%c9%99_T%c9%99bii_Resurslar_N1.pdf (in Azerbaijani)]
2. Гарибов Я.А., Исмаилова Н.С. (2008). Влияние орошения на формирование агроирригационных ландшафтов северо-восточного склона Юго-Восточного Кавказа. Вестник Бакинского университета Cерия «Естественные науки». № 3. Ваку, с. 161–165. [Garibov Y.A., Ismailova N.S., (2008). Influence of irrigation on the formation of agro-irrigation landscapes of the north-eastern slope of the South-Eastern Caucasus. Bulletin of the Baku University, Series Nature Sciences. No. 3. Baku, p. 161–165. URL: http://www.sukanal.az/wp-content/uploads/2017/04/Shollar-100-2.pdf (in Russian)].
3. Гарибов Я.А., Исмаилова Н.С., (2009). Антропогенная нагрузка на равнинные ландшафты Азербайджана. Труды Географического общества Дагестана. Вып. 37. Махачкала. с, 19–22. [Garibov Y.A., Ismailova N.S., (2009). Anthropogenic load on the flat landscapes of Azerbaijan. Works of the Geographical Society of Dagestan. Issue. 37. Makhachkala. s, 19–22. URL: https://www.researchgate.net/publication/318874184_LANDSCAPE-ECOLOGICAL_OPTIMISATION_OF_GEO-SYSTEMS_OF_INTERMONTANE_TROUGHS_IN_THE_AZERBAIJAN_REPUBLIC (in Russian)].
4. Quliyeva, İ., (2019). Talış dağlarının müasir landşaftlarının antropogen transformasiya xüsusiyyətləri. “Dağlar: mədəniyyətlər, landşaftlar və biomüxtəliflik” mövzusunda Beynəlxalq konfransın materialları. Bakı, 2019. s. 232–237. [Guliyeva, I., (2019). Features of anthropogenic transformation of modern landscapes of Talysh mountains. Materials of the International conference on “Mountains: cultures, landscapes and biodiversity”. Baku, p. 232–23. URL: https://wcu.edu.az/uploads/files/Da%C4%9Flar_konfrans%20materiali.pdf (in Azerbaijani].
5. Мусеибов М.А., (2013). Ландшафты Азербайджанской Республики. Баку. Изд-во БГУ, 151 с. [Museibov M.A., (2013). Landscapes of the Republic of Azerbaijan. Baku: Publishing House of BSU, 151 p. URL: https://www.google.az/search?sxsrf=AOaemvLdPdNz8j0ou_8najBJpiiFnEgi8w:1640199121572&source=univ&tbm=isch&q=%D0%9C%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%B2+%D0%9C.%D0%-90.+%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D1%8B+%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9+-%D 0%A 0%D 0%B 5%D 1 % 8 1%D 0 % B - F % D 1 % 8 3 % D 0 % B 1 % D 0 % B - B%D0%B8%D0%BA%D0%B8&fir=nVf0ZE6-pumAZM%252Cf6g476kRZ0uIHM%252C_%253ByitxAwD5wiZ49M%252CvkpZIFnmfVLC3M%252C_%2-
53B0pkNmCwGUnugfM%252CM3s6dRjAkqKCbM%252C_%253BrgXAGS61s6ryAM%252CcaT2Yc-7bPYliM%252C_%253BEWELwKp3Ow-K2M%252C9fzIQK7_S0LZAM-%252C_%253BE8F9RCoTlnbT4M%252CMQWG2GXKG1TIQM%252C_%253BTCOX66I9V9Mv-JM%252CE4briK1ebvs6qM%252C_%253ByZ6dTnvo1vn4wM%252CCM4WZnXB4vuIkM%252C_%-253BVY2lChDg1nc3EM%252CoFG-gA6H-8LqlM%252C_%253B3dJr5NahNyNWt-M%252CfjYEqglC1LamaM%252C_&usg=AI4_-kQjyKElenZZlZI7jeB4Yz4QaLEcZQ&sa=X-&ved=2ahUKEwi z3YHwif j 0AhWRvIsKHQJcBdcQjJkEegQIBxAC&biw=1024&bih=657&dpr=1(in Russian)].
6. İsmayılova, N.S. (2015). Samur – Dəvəçi ovalığı və Qusar maili düzənliyinin müasir aqroirriqasiya landşaftları. Monoqrafiya. Bakı, RedNLine. 192 səh [Ismayilova, N.S., (2015). Samur – Modern agro-irrigation landscapes of Devechi lowland and Gusar sloping plain. Monograph. Baku, RedNLine. 192 p. URL: http://static.bsu.az/w13/pages/Xeberler/Konfrans%202%20Iyun/KONFRANS%20KITAB%20SON%202020%20son%20(1).pdf (in Azerbaijani)].
7. Qəribov, Y.Ə., (2011). Azərbaycan Respublikasının təbii landşaftlarının antropogen transformasiyası Bakı, 320 s. [Garibov, Y.A., (2011). Anthropogenic transformation of natural landscapes of the Republic of Azerbaijan Baku, 320 p. URL: http://static.bsu.az/w8/Xeberler%20Jurnali/Tebiet%20%202014%20%204/13%20%20%20Y.%C6%8F.Q%C6%8FR%C4%B-0BOV,%20N.S.%C4%B0SMAYILOVA.pdf (in Azerbaijani)].
8. Məmmədova, S.Z., (2005). Azərbaycanın Lənkəran vilayəti torpaqlarının ekoloji qiymətləndirilməsi və monitorinqi. Bakı, 2005, 369 səh. [Mammadova, S.Z., (2005). Ecological assessment and monitoring of lands of Lankaran region of Azerbaijan. Baku, 369 p. URL: http://elibrary.bsu.edu.az/files/books_170/ N_28.pdf (in Azerbaijani)].
9. Xəlilov, H.A. (2020). Geomorfologiya və ətraf mühit (seçilmiş əsərləri). Bakı, 487 s. [Khalilov, H.A., (2020). Geomorphology and environment (selected works). Baku, 487 p. URL: https://science.gov.az/az/news/open/14223 (in Azerbaijani)].
Опубліковано
2022-07-15
Сторінки
40-46
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПРИРОДНИЧО-ГЕОГРАФІЧНІ ТА ГЕОЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ