РОЛЬ ПРИРОДНИХ ТА РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІВДЕННОГО СХИЛУ ВЕЛИКОГО КАВКАЗУ В РОЗВИТКУ ЕКОТУРИЗМУ

Ключові слова: туристично-рекреаційні ресурси, пам’ятники природи, водоспад Ілісу, історичні пам’ятники, мінеральні джерела, лікувальний туризм, спелеотуризм

Анотація

Природа Кавказу надзвичайно багата й унікальна. Кавказька гірська країна поєднує різноманітні природні умови. У рельєфі чергуються потужні високогірні системи, ділянки з горбистимрельєфом, плоскогір’я та низовини. Кліматичні умови змінюються від різко континентального довологого субтропічного клімату. На території Кавказьких гір можна знайти вічні сніги й льодовики, а хвойні, широколистяні та субтропічні ліси там змінюються степовими й напівпустельнимипросторами. Завдяки своїм унікальним природним умовам Кавказ має високий потенціал рекреаційних бальнеологічних ресурсів. Історично склалося так, що Кавказ займає лідируючу позиціюза кількістю різноманітних курортів різних напрямів. Рекреаційні ресурси Кавказу представленітеплом, морським повітрям, великою кількістю сонячних променів (прямих і відбитих від водноїповерхні), чистим повітрям із дрібними краплями морської солі та йоду, яке насичене озоном ікиснем, через що має цілющі властивості для лікування багатьох хвороб. Південний схил Великого Кавказу значно коротший за північний, а тому круто обриваєтьсяна південь. Він має найкращі умови для розвитку санітарно-курортного господарства та багатьохвидів відпочинку й туризму: сприятливі природні бальнеологічні та рекреаційні ресурси, їх різноманітність. Унікальне географічне положення південного схилу Великого Кавказу, складність його геологічної та геоморфологічної будови, багатство природних багатств, а також приналежність до одного з найдавніших центрів цивілізації у світі зумовили існування великої кількостірідкісних об’єктів екотуризму та тим самим створили широкі можливості для розвитку цієї сучасної і прибуткової сфери. Регіон із його унікальними природними й історичними особливостямиважливий для екотуризму. Природні пам’ятки екотуризму досліджуваної території привертаютьувагу різноманітністю походження, естетикою та екзотичними ландшафтами, а також становлять особливий інтерес завдяки своїй рідкості. Щодо цього досліджувана територія має більшийпотенціал для екотуризму, ніж інші частини країни.

Посилання

1. Abadov, M.K. (2014). Azərbaycan turizmi və onun inkişaf problemləri. Bakı : “Şərq-Qərb” Nəşriyyat Evi [Abadov, M.K. (2014). Azerbaijan tourism and its development problems. Baku: “East-West” Publishing House (in Azeri)]. Retrieved from: https://www.ebooks.az/book_8y1hR4zc.html (date of access: 27.08.2021).
2. Azərbaycanda turizm inkişafı və regional problemlər. Azərbaycan Coğrafiya Cəmiyyətinin əsərləri, 2011, XVII cild. [Tourism development and regional problems in Azerbaijan. Works of Azerbaijan Geographical Society, 2011, vol. XVII (in Azeri)].
3. Bilalov, B.Ə., Gülalıyev, Ç.G. (2015). Turizmin əsasları. Bakı [Bilalov, B.A., Gulaliyev, C.H. (2015). Basics of tourism. Baku (in Azeri)]. Retrieved from: http://genderi.org/azerbaycan-r-espublikas-tehsil-nazirliyi-a-zerbaycan-r-espubli.html (date of access: 27.08.2021).
4. Əlizadə, E.K., Tarixazər, S.Ə., Quluyeva, S.Y. (2014). Azərbaycan ərazisinin fiziki-coğrafi rayonlaşdırlması. Azərbaycan Respublikasının coğrafiyası, I cild, Fiziki coğrafiya, s. 32–42 [Alizade, E.K., Tarikhazar, S.A., Guluyeva, S.Y. (2014). Physical and geographical zoning of the territory of Azerbaijan. Geography of the Republic of Azerbaijan, vol. I, Physical geography, pp. 32–42. (in Azeri)].
5. Əlizadə, E.K., Tanrıverdiyev, X.K., Xəlilov, H.A. və b. (2014). Geomorfoloji rayonlaşdırma. Azərbaycan Respublikasının coğrafiyası. III cilddə. I c. : Fiziki coğrafiya. Bakı : Avropa [Alizade, E.K., Tanriverdiyev, Kh.K., Khalilov, H.A. et al. (2014). Geomorphological zoning. Geography of the Republic of Azerbaijan, in III vol. Vol. I: Physical geography. Baku: Europe (in Azeri)]. Retrieved from: https://www.avetruthbooks.com/2020/06/az%C9%99rbaycan-respublikasinin-cografiyasi-i-cild-fiziki-cografiya-2014.html (date of access: 27.08.2021).
6. Soltanova, H.B. (2015). Azərbaycan Respublikasında turizm və onun inkişafı. Bakı : AzTU [Soltanova, H.B. (2015). Tourism and its development in the Republic of Azerbaijan. Baku: AzTU (in Azeri)]. Retrieved from: https://www.ebooks.az/view/63GdntAW.pdf (date of access: 27.08.2021).
7. Şirinov, N.Ş., Budaqov, B.Ə. (1996). Geomorfoloji rayonlaşma. Azərbaycan Respublikası konsturiktiv coğrafiyası. I cild. Bakı : Elm [Shirinov N.Sh., Budagov B.A. (1996). Geomorphological zoning. Constructive geography of the Republic of Azerbaijan, vol. I. Baku: Science (in Azeri)].
8. Будагов, Б.А. (1958). Геоморфологическое районирование северного склона Юго-Восточного Кавказа. Труды Института географии Академии наук СССР. Москва, т. 74, вып. 18, с. 76–85 [Budagov, B.A. (1958). Geomorphological zoning of the northern slope of the South-Eastern Caucasus. Proceedings of the Institute of Geography of the USSR Academy of Sciences. Moscow, vol. 74, issue 18, pp. 76–85. (in Russian)].
9. Кенгерли, T.H. (2005). Тектоническое районирование. Геология Азербайджана. Т. IV : Тектоника. Баку : Нафта-Пресс, с. 32–42 [Kengerli, T.H. (2005). Tektonic zoning. Geology of Azerbaijan, vol. IV: Tectonics. Baku: Nafta-Press, pp. 32–42. (in Russian)]. Retrieved from: https://www.geokniga.org/bookfiles/geokniga-geologiya-azerbaydzhana-tom-iv-tektonika.pdf (date of access: 27.08.2021).
10. Рустамов, М.И. (2005). Южно-каспийский бассейн – геодинамические события и процессы. Баку : Нафта-Пресс [Rustamov, M.I. (2005). Southern Caspian Basin – Geodynamic Events and Processes. Baku: Nafta-Press (in Russian)]. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/336305907_Uzno_Kaspijskij_bassejn_geodinamiceskie_sobytia_i_processy/link/5d9b18c-092851c2f70f26007/download (date of access: 27.08.2021).
11. Sputnik (2016). Bu şəlalə onu görənləri heyran edir. [Sputnik (2016). Bu This waterfall amazes those who see it (in Azeri)]. Retrieved from: https://sputnik.az/azerbaijan/20161101/407550782/Bu-shelale-onu-gorenleri-heyran-edir.html (date of access: 27.08.2021).
12. Qax Dövlət Təbiət Yasaqlığı [Gakh State Nature Reserve (in Azeri)]. Retrieved from: https://az.wikipedia.org/wiki/Qax_Dövlət_Təbiət_Yasaqlığı (date of access: 27.08.2021).
13. Alban kilsəsi. Şəki İrs Reyestri [Albanian Church. Sheki Heritage Register (in Azeri)]. Retrieved from: https://sheki.heritage.org.az/heritage/205 (date of access: 27.08.2021).
14. Qax [Qakh (in Azeri)]. Retrieved from: http://www.azerbaijans.com/content_1507_az.html (date of access: 27.08.2021).
15. Qax abidələri: Sümük kimi möhkəm “Sumuq qala” [Gakh monuments: “Bone castle” as strong as bone (in Azeri)]. Retrieved from: https://azertag.az/xeber/Qax_abideleri_Sumuk_kimi_mohkem_Sumuq_qala-189383 (date of access: 27.08.2021).
16. Qum bazilikası [Basilica in Qum village (in Azeri)]. Retrieved from: https://az.m.wikipedia.org/wiki/Qum_bazilikas%C4%B1 (date of access: 27.08.2021).
17. Ləkit məbədi [Lekit church (in Azeri)]. Retrieved from: https://az.wikipedia.org/wiki/L%C9%99kit_m%C9%99b%C9%99di (date of access: 27.08.2021).
Опубліковано
2022-01-19
Сторінки
67-76
Розділ
СЕКЦІЯ 3 ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ