НЕДАВНЯ МОРФОДИНАМІКА ТА ЗАКРИТТЯ БЕЗПРИЛИВНОЇ ПРОТОКИ: ЛАЗУРНЕНСЬКА ПРОРВА, УЗБЕРЕЖЖЯ ЧОРНОГО МОРЯ, УКРАЇНА

О.В. Давидов; І.В. Буйневич

doi:10.32999/ksu2413-7391/2023-18-5

О.В. Давидов https://orcid.org/0000-0003-2144-9627
І.В. Буйневич https://orcid.org/0000-0002-3840-0208

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-5

Ключові слова: ефемерна протока, береговий бар’єр, неприпливне море, неприпливна протока, припливна протока, прорва

Анотація

Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.

Посилання

1. Bond, J., Green, A.N., Cooper, J.A.G., Humphries, M.S., (2013). Seasonal and episodic variability in the morphodynamics of an ephemeral inlet, Zinkwazi Estuary, South Africa. Journal of Coastal Research 65 (sp.1), 446–451. URL: https://doi.org/10.2112/SI65-076.1.
2. Buynevich, I. V., FitzGerald, D. M. (2018). Barrier Island Landforms. В C. W. Finkl & C. Makowski (Ред.), Encyclopedia of Coastal Science (сс. 1–10). Springer International Publishing. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-48657-4_367-1.
3. Buynevich, I.V., and Davydov, O. (2023). Crosssectional morphometry and georadar signature of small non-tidal inlet (prorva) channels, Black Sea, Ukraine. Eurasian Scientific Discussions, Proceedings of the 13th International Scientific and Practical Conference. Barca Academy Publishing, Barcelona, Spain, 214–218.
4. Cooper, J.A.G. (1990). Ephemeral streammouth bars at flood-breach river mouths: comparison with ebb-tidal deltas at barrier inlets. Marine Geology 95, 57–70.
5. Davydov, O., Buynevich, I.V., (2023). Morphological diversity of non-tidal inlet (prorva) channels. Proceedings of the 15th Marine Science and Technology Conference, Klaipėda University Press, Lithuania, 41–45.
6. Davydov, O., Karaliūnas V. (2022). Genetic diversity of inlet systems along non-tidal coasts: examples from the Black Sea and Sea of Azov (Ukraine). Baltica, 35(2), 125–139. URL: https://doi. org/10.5200/baltica.2022.2.3.
7. FitzGerald, D. M. (1996). Geomorphic Variability and Morphologic and Sedimentologic Controls on Tidal Inlets. Journal of Coastal Research, Vol. SI, № 23, 47–71.
8. FitzGerald, D.M., Buynevich, I.V., (2018). Tidal Inlets. In: Finkl C., Makowski C. (eds) Encyclopedia of Coastal Science. Encyclopedia of Earth Sciences Series. Springer, Cham. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-48657-4_316-2.
9. FitzGerald, D.M., Buynevich, I.V., and Hein, C.J., (2012). Morphodynamics and facies architecture of tidal inlets and tidal deltas. In Davis, R.A., Jr. and Dalrymple, R.W., (eds.). Principles of Tidal Sedimentology, Springer Verlag, pp. 301–333.
10. Gudelis, V. (1993). Jūros krantotyros terminų žodynas. Vilnius: Academia: 408 [Gudelis, V. (1993). A Glossary of Coastal Research Terms. Vilnius : Academia: 408]. [In Lithuanian].
11. Hayes, M. O., FitzGerald, D. M., (2013). Origin, Evolution, and Classification of Tidal Inlets. In: Kana, T.; Michel, J., and Voulgaris, G. (eds.), Proceedings, Symposium in Applied Coastal Geomorphology to Honor Miles O. Hayes, Journal of Coastal Research, Special Issue No. 69.
12. Lucke J.B. (1934). Tidal inlets: A theory of evolution of lagoon deposits on shorelines of emergence. Journal Geology. 42 p.
13. McBride, R. A., Anderson, J. B., Buynevich, I. V., Cleary, W., Fenster, M. S., FitzGerald, D. M., Harris, M. S., Hein, C. J., Klein, A. H. F., Liu, B., de Menezes, J. T., Pejrup, M., Riggs, S. R., Short, A. D., Stone, G. W., Wallace, D. J., & Wang, P. (2013). 10.8 Morphodynamics of Barrier Systems: A Synthesis. В Treatise on Geomorphology (сс. 166–244). Elsevier. URL: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-374739-6.00279-7.
14. Seminack, C.T. and Buynevich, I.V., 2013. Sedimentological and geophysical signatures of a relict tidal inlet complex along a wave-dominated barrier: Assateague Island, Maryland. Journal of Sedimentary Research, 83, 132–144.
15. Stutz, M. L. and Pilkey, O. H. (2011). Openocean barrier islands: Global influence of climatic, oceanographic, and depostional settings. Journal of Coastal Research, 27(2), 207–222.
16. Борисенко, А.М. (1946). Количественный учет донной фауны Тендровского залива [ Borisenko, A. M. (1946). [Quantitative inventory of the bottom fauna of the Tendra Bay]. Karadag. 201 p. [In Russian].
17. Буданов, В. И., Ионин, А. С. (1953). Аккумулятивные формы и динамика берегов. Природа. № 5, 108–111. [Budanov, V. I., Ionin, A. S. (1953). Accumulative forms and coastal dynamics. Priroda. № 5, 108–111 pp.]. [In Russian].
18. Зенкович, В.П. (1960). Морфология и динамика советских берегов Черного моря. Т. ІІ (Северо-западная часть). Москва. АН СССР. 216 с. [Zenkovich, V. P., (1960). Morphology and dynamics of the Soviet shores of the Black Sea. T. II (North-western part). Moscow: Academy of Sciences of the USSR, 216 p.]. [in Russian].
19. Леонтьев, О. К., Никифоров, Л. Г. (1965). О причинах планетарного распространения береговых баров. Океанология. Т. V. Вып. 4, 653–661 с.
[Leontiev, O. K., Nikiforov, L. G. (1965). On the reasons for the planetary spread of coastal bars. Okeanologiya, T. V, Vyp. 4, 653-661 p.] [In Russian].
20. Правоторов, И.А., (1966). Геоморфология лагунного побережья северо-западной части Черного моря (Изучение эволюции береговых форм гидрометеорологическим методом). Москва, Университет М.В. Ломоносова. 324 с. [Pravotorov, I. A., (1966). Geomorphology of the lagoon coast of the northwestern part of the Black Sea (Study of the evolution of coastal forms using the hydrometeorological method). Moscow, University M. V. Lomonosova, 324 p.]. [in Russian].
21. Шуйский, Ю.Д., Выхованец, Г.В. (1989). Экзогенные процессы развития аккумулятивных берегов в северо-западной части Черного моря. Москва. Недра. 198 с. [Shuisky, Yu. D., Vykhovanetz, G. V. (1989). Exogenous processes of development of accumulative shores in the North-Western part of the Black Sea. Moskva, Nedra, 198 pp.]. [In Russian].
22. Шуйський, Ю.Д., Вихованець, Г.В. (1999). Про динаміку гирл в берегових акумулятивних формах на узбережжі Чорного моря. Ерозія на берегах Чорного та Азовського морів. Київ. 44–48 с. [Shuisky, Yu.D., Vykhovanetz, G.V. (1999). On the dynamics of breaches located through coastal accumulative forms on the Black Sea coast. Erosion of the shores of the Black and Azov seas. Kyiv. 44–48]. [in Ukrainian].