КАРТИ УКРАЇНИ ХХ СТОРІЧЧЯ ЯК ІНДИКАТОР МЕЖ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ

Ключові слова: картографування території України, українська етнічна територія, українська державна територія, кордони, межі

Анотація

Метою статті є аналіз картографічних творів України ХХ ст. в контексті окреслюваних їх авторами меж української національної, а отже – етнічної та державної території. Наголошено на боротьбі української нації за незалежну державу як головній суспільно-історичній передумові активізації робіт із картографування території України у ХХ ст. Наведено авторство картографічних творів, що містять зображення України, деякі з них належать видатним географам Степанові Рудницькому та Володимирові Кубійовичу. Зауважено, що поняття «українська національна територія» може охоплювати як державну, так і етнічну українську територію. Відзначено, що на перших картах України ХХ ст., створених під час Першої світової війни, українські етнічні землі простягаються на схід за Волгу й до Каспійського моря. Державний кордон України на картах 1918–1920 рр. є дещо вужчим, проте протягається набагато далі на схід порівняно із сучасним. Особливо важливе значення мають карти, виготовлені для західноєвропейського користувача, що зазвичай містять пояснювальні записки у вигляді врізок. Це, зокрема, карта «Україна. Земля й народ» (1918 р.), карта УНР, представлена на Паризькій мирній конференції 1919 р., та карта С. Рудницького 1920 р. Наголошено на змісті карти УСРР 1922 р. та карти Донецької губернії 1923 р., на яких до України віднесено Таганрозький і Шахтинський повіти, що згодом відійшли до Росії. Закономірним є поступове звуження української етнічної території на картах, виданих напередодні й під час Другої світової війни та – особливо – у другій половині ХХ ст. Зауважено, що причини цього полягають у наслідках Голодомору-геноциду українців 1932–1933 рр. та подальшої їх значної асиміляції за межами УРСР. Українськими етнічними землями на території Росії, що межують з Україною, залишилися Кубань, Північна Слобожанщина та Стародубщина, на теренах Білорусі – Берестейщина. Фіксація українських етнічних земель у Росії та Білорусі на картах може, за певних умов, мати міжнародно-правове значення в контексті майбутньої державно-політичної організації східноєвропейського регіону після 

Посилання

1. (1937) Атлас України й сумежних країв / Під заг. ред. В. Кубійовича. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка [(1937) An atlas of Ukraine and
adjoining countries / Under gen. red. by V. Kubiiovych.Lviv: Shevchenko Scientific Society (in Ukrainian and English)].
2. Заставний, Ф.Д. (1994). Географія України: у 2-х кн. Львів: Світ [Zastavnyi, F. D. (1994).Geography of Ukraine: in 2 books. Lviv: Svit (in Ukrainian)].
3. Кисельов, Ю.О., Кисельова, О.О. (2022). Українська етнічна та державна територія на картах 1915–1922 років. Сьомі Сумські наукові географічні читання: збірник матеріалів Всеукраїнськоїнаукової конференції (Суми, 14–16 жовтня 2022 р.) [Електронний ресурс] / [упорядник Корнус А.О.].
Елект. текст. дані. Суми. С. 162-164 [Kyselov, Yu. O., Kyseliova, O. O. (2022). The Ukrainian ethnical and
state territory on the maps of the years 1915–1922. The Seventh Sumy scientific geographical readings: Acollection of materials of the All-Ukrainian scientific
conferention (Sumy, October, 14-16, 2022) [A digital resource] / [compiler Kornus A. O.] (in Ukrainian)].
4. Кубійович, В. (1996). Том І. Наукові праці // упоряд. і вступ. стаття проф. Олега Шаблія. Париж; Львів: Фенікс, Укр. акад. друкарства [Kubiiovych, V.
(1996). Vol. I. Scientific works // compil. and intr. article by Prof. Oleh Shablii. Paris; Lviv: Fenix, Ukr. Acad. of printing (in Ukrainian)].
5. Мапи України різних років / URL: https:// zabytki.in.ua/community/d/289-mapi-ukrayiniraznikhrokiv [The maps of Ukraine of different years /
URL: https://zabytki.in.ua/community/d/289-mapiukrayini-raznikh-rokiv (in Ukrainian)] (дата звенення: 01.06.2024).
6. Сосса, Р.І. (2007). Історія картографування території України. К.: Либідь [Sossa, R. I. (2007). The history of mapping of the territory of Ukraine. Kyiv: Lybid (in Ukrainian)].
7. (1993) Українці. Східна діаспора: атлас. К.:Мапа ЛТД [(1993) The Ukrainians. The Eastern diaspora: an atlas. Kyiv: Mapa Ltd (in Ukrainian)].
8. Шаблій, О.І. (2001). Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів: Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка [Shablii, O. I.
(2001). Society geography: theory, history, Ukrainian studies. Lviv: Edit. centre of the Ivan Franko LNU (in Ukrainian)].
9. Шаблій, О.І. (2003). Основи загальної суспільної географії. Львів : Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка [Shablii, O. I. (2003). Fundamentals of
the general society geography. Lviv: Edit. centre of theIvan Franko LNU (in Ukrainian)].
10. Kordouba, M. (1919). Le territoire et la population de l’Ukraine. Contribution géographique et statistique. Berne, 1919 (in French).
Опубліковано
2024-08-20
Сторінки
28-35
Розділ
СЕКЦІЯ 1 СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ